7 липня ми відзначаємо свято
Івана Купала. У давніх українців Купало був богом земних плодів, якому в жертву
приносили хліб – головний плід землі. Свято Купало було одним з найяскравіших
молодіжних свят. В основі всіх обрядів було вшанування Води і Сонця – богині
Дани та бога світла Ора, союз яких дає життя всьому живому на землі. І тому цей
день був насамперед святом кохання. Дівчата причаровували хлопців – пускаючи на
воду вінки та спостерігаючи, до якого берега вони пристануть, туди й заміж
піде. Хлопці ж стежили за ворожінням і виловлювали вінки своїх коханих. Також
для закоханих вважалося гарною прикметою, якщо вони, перестрибуючи через
купальське вогнище, не роз’єднували рук, а особливою святістю вважалася зустріч
на світанку.
За церковним календарем 7
липня відзначають народження пророка, предтечі та хрестителя Господнього
Іоанна, а також вшановують преподобного Антонія Димського, праведних отроків
Якова та Івана Менюзьких, сім братів мучеників Орентія, Фарнакія, Ероса,
Фірмова, Фірмина, Киріака і Лонгина.
Іменинниками 7 липня є: Іван,
Петро, Яків і Логвин.
7 липня відзначаємо: День
працівника природно-заповідної справи.
7 липня народились:
1886 – Іван Крип'якевич,
український історик, автор ряду наукових досліджень про українську козацьку
державність та діяльність Богдана Хмельницького, підручників з історії України.
Інститут українознавства НАН України носить ім'я І.П.Крип'якевича.
1921 – Петро Яцик, канадський
підприємець українського походження, меценат. Серед найголовніших проектів
профінансованих П.Яциком –Український науковий інститут Гарвардського
університету, Канадський інститут українських студій, «Енциклопедії
українознавства», Міжнародний конкурс знавців української мови.
Події 7 липня: 1659 –
козацькі загони на чолі з Іваном Виговським розбили московське військо під
Конотопом.
1709 – шведський король Карл
XII під час бойової вилазки під Полтавою отримав вогнестрільне поранення в
ногу.
1881 – у «Журналі для дітей»
(Рим) уперше надрукована казка «Піноккіо». У нас Піноккіо назвали Буратіно.
1923 – у Празі відкрито
Український педагогічний інститут імені Драгоманова.
1940 – у Львові відкрито
Літературно-меморіальний музей Івана Франка.
1941 – у ході Другої світової
війни розпочалася оборона Києва.
1987 – у Чорнобилі розпочався
судовий процес над трьома керівниками Чорнобильської АЕС, котрих звинуватили у
вибуху на станції за рік перед тим.
1989 – в Сімферополі почалася
видаватися газета кримськотатарською мовою.
2009 – поховали короля
поп-музики Майкла Джексона.
Народний
календар.
Український тлумачник на
Четвер, 7 Липня, створений за прикметами нашого народу Четвер – день робочий,
не рекомендується цього дня веселитись і забавлятись, оскільки того, хто
порушить цю заборону, чекають неприємності у п'ятницю.
Народжені у четвер – люди мовчазні
й роботящі.
Сьомий день – вдалий в усіх
відношеннях, особливо для навчання та здоров'я, для купівлі майна. Народжені в
цей день матимуть довге і цікаве життя, міцне здоров'я. Хто в цей день
одружиться, матиме багато дітей – дівчаток, здібних до наук. У цей день місяця
сни безпідставні, а якщо збуваються, то лише до полудня.
По народній та церковній
традиції в цей день дітям давали такі імена: Іван, Глафіра, Антоній, Антіп,
Яків.
КУПАЙЛА,
ІВАНА КУПАЙЛА.
Давне язичеське свято краси,
молодості й самоочищення. З ним пов'язані цікаві обрядодійства біля води, які
влаштовувала молодь у ніч з 6 на 7 липня. Хлопці готували вогнище, а дівчата
вбирали Марену – живу гілку. З настанням сутінків парубки підпалювали ватру,
через яку попарно перестрибували. Натомість юнки топили Марену, яка
символізувала русалку, і пускали на воду віночки, завбачуючи своє майбутнє
подружнє життя. У цей день годилося обов'язково скупатися, а дітям, замість
вогню, пострибати через кропиву. Всі, хто йшов до купайлівського дійства,
намагалися не оглядатись, щоб не наздогнала відьма, котра обов'язково мала бути
присутньою на святі. Для того щоб її впізнати, необхідно мати при собі попіл з
купайлівського вогнища, загорнутий у ганчірочку. Тоді відьма неодмінно підійде
і скаже: «Віддай мені те, що у тебе є». Крім того, якщо цей попіл закопати біля
воріт, то жодна з відьом не доїтиме корів. У деяких регіонах на Купайла,
дівчата робили з соломи ляльку, одягали її у жіночий одяг, вішали намисто на
шию, а голову прикрашали стрічками, квітами й віночками (деінде голову
виготовляли з глини, замість очей вставляли вуглини і рижували щоки). Натомість
у супроводі дітей ходили з Мареною вулицями села, наспівуючи купальських
пісень; зробивши обхід, йшли до річки чи ставу, роздягали ляльку і топили у
воді. В інших селах закопували на леваді виготовлену з дерева ляльку, ставили
поруч стіл, накривали його скатертиною, клали хліб з дрібком солі і, взявшись
за руки, ходили довкола, наспівуючи пісень. По закінченні дійства Марену
відносили до річки й топили, приспівуючи: Потонула Маренонька, потонула, наверх
кісонька зринула... Дівчата й хлопці намагались облити одне одного водою, хоч
купатися з Мареною не годилося — «бо вона накличе бурю». На Закарпатті жінки
робили на Купайла віночки і відносили на могилки своїх дітей, що народилися
неживими або ж нехрещеними померли. В цей день навіть не пускали корів у поле.
Додійних тварин на цілу ніч і день підпускали малих телят, «щоб відьма не
нашкодила». Зібраний на Купала подорожник вважався помічним од багатьох хвороб.
Зелене Купало в літо упало.
До Івана Купала дітки просять дощу, а після Купала він сам йтиме. Люди вірили,
якщо піти в ліс проти Купала, то можна побачити, як цвіте папороть. Коли ж
зірвану квітку сховати за капелюх, то обов'язково пощастить знайти під землею
золотий скарб.
Велика роса на Івана – буде
врожай огірків та горіхів. Купальська ніч зоряна – вродять гриби. Дощовий день
– на неврожай.
