Година-спогад про воїна Артема Задоянчука пройшла у книгозбірні

 Війна триває, забираючи відважних, сміливих і незламних. Герої віддають свої життя, аби дати майбутнє Україні, аби захистити рідних, аби позбавити ворога можливості посягати на нашу волю й незалежність. З багатьма воїнами від початку повномасштабного вторгнення попрощалася Хмельницька громада. Щоденно думками й вчинками віддаємо шану їхньому подвигу.

27 квітня годину-спогад «Я хочу бачити весну» провели у бібліотеці-філії №4 Централізованої бібліотечної системи Хмельницької громади. На заході вшанували пам’ять Артема Задоянчука. Воїн став на захист України 25 лютого — у другий день повномасштабного вторгнення, записавшись у ряди добровольців.

Захисник народився у Хмельницькому, закінчив тут школу. Далі хлопцю довелося навчатися у росії, адже звідти родом його матір. Але у 2006 році він повернувся в рідну Україну, з того часу вирішив, що житиме тільки тут. У мирному житті працював, створив сім’ю, ростив сина… А ще Артем Задоянчук писав вірші, особисто робив аудіозаписи, на яких читав свою поезію. Римувати продовжив і тоді, коли уже був на фронті.

«Я хочу бачити весну» — це назва одного з віршів воїна. У ній він говорить, як сильно потрібна весна за ті почуття, котрі вона дарує. Її прихід зупинити неможливо, бо зараз вже дуже важко від болю й холодної зими:

Я хочу бачити весну,

Розквітлу, ясну, кольорову.

В обіймах солодко втону,

У пахнощі її порину знову,

Розбурхаю навмисно почуття,

Наскубаю емоцій аж до краю,

Відчую душ прокинутих тертя —

Себе відчую, як палаю.

 

І саме навесні життя захисника обірвалося. З 11 травня до того моменту, коли вдалось ідентифікувати воїна за ДНК-тестом, минуло багато часу. Його та побратимів вже було поховано на кладовищі у Дніпрі. Лише 4 квітня 2023 року Герой назавжди повернувся додому.

 

Учасники заходу-вшанування переглянули презентацію про життя Артема Задоянчука. Родичі та знайомі воїна поділилися спогадами. Їм дуже болить та не вистачає його, проте вони розуміють, що не стати на захист своєї землі Артем би не зміг, бо був таким — вирізнявся навіть одним своїм поглядом. «Це людина, яка завжди не була схожою на інших. Не тільки тим, що писав вірші чи грав на гітарі. Він більшість того, що бачили ми, бачив по-іншому. Він бачив по-іншому природу, любов до країни. Його вірші хапають за душу, бо Артем інакше сприймав світ, насолоджувався ним, насичувався красою. А ще щиро любив Україну, був завжди патріотом», — кажуть друзі та рідні.

Усі, хто доєднався до події, змогли послухати унікальні особисті аудіозаписи поезій, зокрема й ті, що військовий створив, перебуваючи вже на фронті. «На передовій Артем здійснив свою мрію — написав той особливий вірш, який проймає аж до серця. Ним є “Чекай”. Його захисник присвятив коханій дружині Руслані. І саме цей вірш, особливий, омріяний, і став останнім…» — розповіли на бібліотечному заході.

Ти чекай мене, я прийду,

Принесу тобі перемогу.

Вір у мене, я сили знайду,

Свою знаю напам'ять дорогу.

 

Ти чекай мене кожен раз,

Коли вже недостатньо надії.

Так чекають кожного з нас,

Так відстоюють право на мрії.

 

Зазначив начальник управління культури і туризму Хмельницької міської ради Артем Ромасюков: «Він віддав своє життя за кожного з нас, за наших дітей. Але ми можемо, крім того, що молитися за його душу, продовжити його життя через його творчість. Адже вона увіковічує і його, і його побратимів, котрі на Алеї Слави».  

У книгозбірні до заходу оформили фотовиставку, яка розповіла про Артема Задоянчука. На ній же розмістили й вірші воїна. Також у бібліотеці хвилиною мовчання вшанували всіх загиблих захисників України.

Матеріал взято звідси: 

https://cbs.km.ua/index.php?dep=2&w=show_news&dep_up=3&dep_cur=19&news_id=3454

Масові заходи у бібліотеках громади стануть ще цікавішими

 21 квітня на базі книгозбірні-філії №4 задля підвищення професійного рівня бібліотечних працівників відбувся виїзний майстер-клас «Онлайн-сервіси для створення інтерактивних ігор». У навчальному заході взяли участь 15 бібліотекарок із книгозбірень  ЦБС Хмельницької громади.

Екскурсію бібліотекою та інформхвилинку «Джерела духовності. Народна іграшка» провела працівниця абонементу 1-4 класів Вікторія Мітрофанова. Вона презентувала роботу народознавчого об’єднання «Барвінок» та продемонструвала виставку ляльок-мотанок майстрині Тетяни Юркової.     

Завідуюча Тетяна Венгрова поділилася досвідом роботи бібліотеки-філії №4 та провела вебкейс на допомогу бібліотекарю «Онлайн-сервіси для створення інтерактивних ігор». Учасники дізналися про цілий ряд професійних сервісів, які дозволяють розробити навчальні та інформаційні ігри. Для них навели приклади включення ігрофікації  у масові заходи для різних вікових категорій користувачів. Представлено кейси зі створення інтерактивних плакатів за допомогою ThingLink та онлайн-пазлів на патріотичну тематику завдяки Jigsaw Planet.

Для відпрацювання практичних навичок під час методичного дня влаштували майстерку зі створення філворду «Хмельницький в іменах» на LearningАpps. Філворд — це різновид кросворда. Бібліотекарі створювали філворд з метою популяризації літераторів Хмельницької міської територіальної громади серед читачів.  

Поділилася своїми враженнями Сніжана Гапчук, бібліотекарка бібліотечного пункту Іванковецької бібліотеки-філії №23 у с. Черепівка: «Майстерка була дуже цікава і корисна. Я навчилася самостійно створювати гру “Онлайн-пазли”, а також відшукувати слова за підказками. Мені дуже сподобався цей майстер-клас, тому що такими іграми легше привабити читачів. Дякую організаторам і з нетерпінням чекатиму наступних майстерок. У Тетяни Юріївни ще багато цікавих ідей».

Підсумувала завідуюча методично-бібліографічного відділу Іванна Білик: «Такі заходи — це унікальна можливість поділитись досвідом зі своїми колегами з різних куточків громади, а також підвищити свою кваліфікацію та професійний рівень. Сподіваюся, після цієї майстерки масові заходи у бібліотеках громади стануть ще більш привабливими та цікавими для користувачів».

Пасха йде до хати, будемо Великдень справляти

12 квітня бібліотекарки філії №4 завітали до школярів з усним журналом «Пасха йде до хати, будемо Великдень справляти». Дітям розказали про цікаві народні традиції та обряди. Учнів вразило, що в цей день у давнину заможні господарі ставили на стіл аж 48 страв — за кількістю днів минулого посту.

Бібліотекарка читального залу Ірина Драйна впевнена: «Ми обов'язково повинні навчати дітей святкових традицій нашого народу. Розкриваючи звичаї святкування Вербної неділі, Чистого четверга та й самого Великодня, ми виховуємо у школярів почуття єдності та любові до української нації».

Ділиться враженнями учасник заходу Костя: «Мені сподобалася легенда про імператора Тіберія та Марію Магдалину. Вона подарувала імператору яйце, а воно стало червоним, як Кров Ісуса».

Тетяна Венгрова,

Радіє дітвора Великодню

Наближається Воскресіння Христове! Це свято має ще одну назву — Пасха. А одним з його символів є писанка.

9 квітня в бібліотеці-філії №4 в межах роботи народознавчого об’єднання «Барвінок» відбувся майстер-клас «Радіє дітвора — Великдень у вікна». Діти на ньому розфарбовували писанки, а ще ділилися емоціями, які з’являються у них з думками про свято.

Фантазії виявилося вдосталь! Прикраси вийшли дуже милими та зворушливими. Поділився враженнями постійний читач Андрійко: «Виявляється,  це так легко створювати  писаночки. Потрібно зовсім трохи часу, кольоровий папір, ножиці, клей і найголовніше — бажання».

Більше дізнатися про Великдень та про його символіку кожен охочий зміг, переглянувши в бібліотеці тематичну виставку «Світле свято Великодня».

У пошуках формули здоров’я

5 квітня другокласники СЗОШ №8 разом з бібліотекарями філії №4 прогулялися на вітамінному диліжансі містом Здоров’я. Вісім зупинок довелося зробити мандрівникам, аби досягнути мети — дізнатися про секрети здорового життя. Фізкультхвилинка, онлайн-гра «Режим дня Софійки», вікторина з формулою чистоти, паперова гра «Корисна і шкідлива їжа», підсумкова гра «Шляхами здоров’я» та ще й притча про відповідальність людини за свої вчинки — ось такою різноманітною та надзвичайно насиченою була програма віртуальної поїздки. Учасник заходу Арсен розповів про свої враження: «Мені дуже сподобалося відгадувати загадки про вітаміни. Всі повідгадував. А ще було цікаво створювати режим дня — така онлайн-гра з розміщення картинок у часовому порядку. Софійка на тих картинках обідала в школі, а я обідаю вдома, тому це завдання я, на жаль, виконав правильно не все. А гра про корисну і шкідливу їжу була теж захопливою, бо я не знав, що білий хліб шкідливий, а я дуже люблю бутерброди з білого хліба і ковбаси».

На початок