"Народу нашого і велич, і краса"

Уже не один рік поспіль працівники бібліотеки-філії № 4 святкують 1 вересня разом із своїми юними читачами, які навчаються в школах мікрорайону. День знань завжди відрізняється яскравістю вражень і нових переживань, нових надій і несподіваних зустрічей.

Таку несподівану зустріч надали бібліотекарі школярам на першому уроці в СЗШ №8 у 8-Б та 8-В класах – «Народу нашого і велич, і краса». Літературна година присвячена 25-річчю Дня Незалежності України – найбільшого державного свята нашої країни.

На дітей чекала справжня феєрія, суміш поезії, музики та національної історії. Адже неординарний захід присвячений творам українських поетів-класиків, які було написано авторами у 25-річному віці неабияк захопив учнів. Вони познайомилися з життям і творчістю поетів, які оспівували історію нашої держави, віру українців, що наша дорога веде до злагоди, щастя, гармонії, до світла, добра, досконалості. Школярі читали вірші Т. Шевченка, І. Франка, Л. Костенко та інших поетів, представлених в мультимедійні презентації. Євгенія Коваленко прочитала власний вірш «Україна».Також була презентована книжкова виставка «Це моя Україна, це моя Батьківщина».

«Зараз наша держава переживає тяжкі часи і кожен намагається допомогти, внести свій вклад у майбутнє. Ми пам’ятаємо наших героїв, які боролися проти несправедливості, стояли на смерть за незалежність нашої держави. Ми серцем і душею з тими, хто й у ці дні боронить нашу свободу на сході України, пам’ятаємо тих, хто віддав своє життя задля нашого щасливого майбутнього.Давайте хвилиною мовчання вшануємо їхню пам'ять…», – завершила зустріч Надія Васильєва.

  Вітаємо всіх із початком вдалого підйому сходинками знань і бажаємо нових досягнень і перемог!

Ірина Драйна, завідуюча бібліотекою-філією №4

Поради батькам.

Підготувала матеріал завідуюча бібліотекою-філією №4        І. Драйна

23 серпня – День державного прапора України.

Державний прапор України – стяг із двох рівновеликих горизон­тальних смуг синього і жовтого кольорів.

Українські націо­нальні кольори – синій і жовтий. Їх символічне значення прекрасне. Це – знак води і світла. Здавен українська земля була краєм хліборобським, краєм хлібородним. Синє небо над золотою нивою – ось який пре­красний зміст нині вкладає у національні кольори кожен українець-патріот.

НАШ ПРАПОР

Небеса блакитні

Сяють з глибини,

А пшеничні й житні

Мерехтять лани.

Образ цей не зблідне,

Хоч минуть жнива.

Це знамено рідне –

Злото й синява.

Прапор наш, як літо,

В сонці майорить.

По долині – жито,

По горі – блакить.

Прапор наш – не битва,

Не рушничний дріб:

По горі – молитва,

По долині – хліб.

Дмитро Павличко

Цікаво знати

·                   Державний прапор України було за­тверджено Верховною Радою 28 січня 1992 р. Але на флагштоку Київміськради національ­ний прапор замайорів набагато раніше – 24 липня 1990 р. – під вигуки багатотисячної маніфестації киян: «Слава Україні!».

·                             Отже, наш прапор – синьо-жовтий. А можна сказати, що він жовто-синій? Ні, не можна. Бо за правилами геральдики (гербо­знавства) кольори «читаються» згори донизу.

Джерело:

Дванадцять місяців [Текст] : настільна книга-календар 2016 : [для дітей мол. та серед. шк. віку] / упоряд. І. Т. Бойко ; [худож.: О. Басса, А. Василенко, Л. Гончарова та ін.]. - Київ : Веселка, 2015. - 199 с. : іл.

З Днем Родини!!!

Українці завжди шанували сім’ю, найбільш цінними є родинні зв’язки. Від батька до сина, від бабусі до внучки, передаються духовні цінності досі. Саме сім’я є найбільшим багатством, тією основою, платформою, на якій будується все. Тож зичимо Вам любити і цінувати своїх батьків, прабатьків, дітей та внуків, сестер та братів. Бажаємо Вам відчувати любов і шану до кожного брата-українця, знати і вірити у те, що у Вас є завжди родинна підтримка, що українці – одна велика сім’я! 

Українські традиції та обряди.

7 липня ми відзначаємо свято Івана Купала. У давніх українців Купало був богом земних плодів, якому в жертву приносили хліб – головний плід землі. Свято Купало було одним з найяскравіших молодіжних свят. В основі всіх обрядів було вшанування Води і Сонця – богині Дани та бога світла Ора, союз яких дає життя всьому живому на землі. І тому цей день був насамперед святом кохання. Дівчата причаровували хлопців – пускаючи на воду вінки та спостерігаючи, до якого берега вони пристануть, туди й заміж піде. Хлопці ж стежили за ворожінням і виловлювали вінки своїх коханих. Також для закоханих вважалося гарною прикметою, якщо вони, перестрибуючи через купальське вогнище, не роз’єднували рук, а особливою святістю вважалася зустріч на світанку.

За церковним календарем 7 липня відзначають народження пророка, предтечі та хрестителя Господнього Іоанна, а також вшановують преподобного Антонія Димського, праведних отроків Якова та Івана Менюзьких, сім братів мучеників Орентія, Фарнакія, Ероса, Фірмова, Фірмина, Киріака і Лонгина.

Іменинниками 7 липня є: Іван, Петро, Яків і Логвин.

7 липня відзначаємо: День працівника природно-заповідної справи.

7 липня народились:

1886 – Іван Крип'якевич, український історик, автор ряду наукових досліджень про українську козацьку державність та діяльність Богдана Хмельницького, підручників з історії України. Інститут українознавства НАН України носить ім'я І.П.Крип'якевича.

1921 – Петро Яцик, канадський підприємець українського походження, меценат. Серед найголовніших проектів профінансованих П.Яциком –Український науковий інститут Гарвардського університету, Канадський інститут українських студій, «Енциклопедії українознавства», Міжнародний конкурс знавців української мови.

Події 7 липня: 1659 – козацькі загони на чолі з Іваном Виговським розбили московське військо під Конотопом.

1709 – шведський король Карл XII під час бойової вилазки під Полтавою отримав вогнестрільне поранення в ногу.

1881 – у «Журналі для дітей» (Рим) уперше надрукована казка «Піноккіо». У нас Піноккіо назвали Буратіно.

1923 – у Празі відкрито Український педагогічний інститут імені Драгоманова.

1940 – у Львові відкрито Літературно-меморіальний музей Івана Франка.

1941 – у ході Другої світової війни розпочалася оборона Києва.

1987 – у Чорнобилі розпочався судовий процес над трьома керівниками Чорнобильської АЕС, котрих звинуватили у вибуху на станції за рік перед тим.

1989 – в Сімферополі почалася видаватися газета кримськотатарською мовою.

2009 – поховали короля поп-музики Майкла Джексона.

Народний календар.

Український тлумачник на Четвер, 7 Липня, створений за прикметами нашого народу Четвер – день робочий, не рекомендується цього дня веселитись і забавлятись, оскільки того, хто порушить цю заборону, чекають неприємності у п'ятницю.

Народжені у четвер – люди мовчазні й роботящі.

Сьомий день – вдалий в усіх відношеннях, особливо для навчання та здоров'я, для купівлі майна. Народжені в цей день матимуть довге і цікаве життя, міцне здоров'я. Хто в цей день одружиться, матиме багато дітей – дівчаток, здібних до наук. У цей день місяця сни безпідставні, а якщо збуваються, то лише до полудня.

По народній та церковній традиції в цей день дітям давали такі імена: Іван, Глафіра, Антоній, Антіп, Яків.

КУПАЙЛА, ІВАНА КУПАЙЛА.

Давне язичеське свято краси, молодості й самоочищення. З ним пов'язані цікаві обрядодійства біля води, які влаштовувала молодь у ніч з 6 на 7 липня. Хлопці готували вогнище, а дівчата вбирали Марену – живу гілку. З настанням сутінків парубки підпалювали ватру, через яку попарно перестрибували. Натомість юнки топили Марену, яка символізувала русалку, і пускали на воду віночки, завбачуючи своє майбутнє подружнє життя. У цей день годилося обов'язково скупатися, а дітям, замість вогню, пострибати через кропиву. Всі, хто йшов до купайлівського дійства, намагалися не оглядатись, щоб не наздогнала відьма, котра обов'язково мала бути присутньою на святі. Для того щоб її впізнати, необхідно мати при собі попіл з купайлівського вогнища, загорнутий у ганчірочку. Тоді відьма неодмінно підійде і скаже: «Віддай мені те, що у тебе є». Крім того, якщо цей попіл закопати біля воріт, то жодна з відьом не доїтиме корів. У деяких регіонах на Купайла, дівчата робили з соломи ляльку, одягали її у жіночий одяг, вішали намисто на шию, а голову прикрашали стрічками, квітами й віночками (деінде голову виготовляли з глини, замість очей вставляли вуглини і рижували щоки). Натомість у супроводі дітей ходили з Мареною вулицями села, наспівуючи купальських пісень; зробивши обхід, йшли до річки чи ставу, роздягали ляльку і топили у воді. В інших селах закопували на леваді виготовлену з дерева ляльку, ставили поруч стіл, накривали його скатертиною, клали хліб з дрібком солі і, взявшись за руки, ходили довкола, наспівуючи пісень. По закінченні дійства Марену відносили до річки й топили, приспівуючи: Потонула Маренонька, потонула, наверх кісонька зринула... Дівчата й хлопці намагались облити одне одного водою, хоч купатися з Мареною не годилося — «бо вона накличе бурю». На Закарпатті жінки робили на Купайла віночки і відносили на могилки своїх дітей, що народилися неживими або ж нехрещеними померли. В цей день навіть не пускали корів у поле. Додійних тварин на цілу ніч і день підпускали малих телят, «щоб відьма не нашкодила». Зібраний на Купала подорожник вважався помічним од багатьох хвороб.

Зелене Купало в літо упало. До Івана Купала дітки просять дощу, а після Купала він сам йтиме. Люди вірили, якщо піти в ліс проти Купала, то можна побачити, як цвіте папороть. Коли ж зірвану квітку сховати за капелюх, то обов'язково пощастить знайти під землею золотий скарб.

Велика роса на Івана – буде врожай огірків та горіхів. Купальська ніч зоряна – вродять гриби. Дощовий день – на неврожай.

Українські традиції та обряди.

Який сьогодні день

30 червня у народі віддавна вшановували Мануїла і говорили, що від цього часу вся рослинність набирає особливо швидких темпів росту. Можливо, це відбувається тому, що саме в останні дні червня наше світило, як говорили колись, уповільнює свій хід і ніби зупиняється в зеніті. Після чого світловий день починає зменшуватись, причому відразу на дві хвилини щодня. В народі здавна було помічено, що о цій порі на нічному небі з'являються спалахи. Коли їх багато, то це віщує добрий урожай. Що ж до погоди, то в останній день червня підмічали: «Великі роси – на добрий врожай».

За церковним календарем 30 червня вшановують мучеників Мануїла, Савела та Ізмаїла.

Іменинниками 30 червня є: Микита, Мануїл, Никифор, Савелій.

30 червня народились:

1860 - Володимир Міхельсон, фізик і геофізик, метеоролог, один з основоположників вітчизняної актинометрії. Першим застосував новітні методи статистичної фізики, заклав основі теорії вибухового горіння.

1887 - Володимир Гагенмейстер, український графік та видавець. Твори: серія літографій архітектурних пам'яток Поділля, портрети У. Кармелюка, Т. Шевченка, книжкова графіка.

1899 - Матільда Климовська, український скульптор. Працювала в галузі станкової та декоративної скульптури. Серед найвідоміших праць: погруддя С. Міхоелса, Т. Шевченка, «Онєгін і Тетяна в саду» та ін.

1907 - Роман Шухевич, український політичний та державний діяч, командуючий УПА.

«На західних землях України твориться Українська Влада, яка підпорядкується Українському Національному Урядові, що створиться у столиці України – Києві з волі українського народу.» (З Акту відновлення Української Держави 30.06.1941 року).

Події:

30 червня: 1941 - у будинку «Просвіти» у Львові було проголошено Акт відновлення Української Держави й створено уряд під проводом Ярослава Стецька.

1945 – Президія Верховної Ради СРСР своїм указом перетворила Кримську АРСР на Кримську область у складі РРФСР. 1945 – у СРСР відновлені відпустки.

1947 – у Мюнхені розпочало роботу українське Наукове товариство імені Тараса Шевченка.

1971 – при поверненні на Землю після космічного польоту на Союзі-11 загинув весь екіпаж, – Георгій Добровольський, Владислав Волков та Віктор Пацаєв.

1991 – у Сімферополі закінчилася перша сесія Курултаю кримських татар, на котрій був сформовано Національний меджліс на чолі з Мустафою Джемілевим.

1992 – прийнятий закон про поділ повноважень між державними органами України й Автономною Республікою Крим.

Народний календар.

Український тлумачник на Четвер, 30 червня, створений за прикметами нашого народу. Четвер – день робочий, не рекомендується цього дня веселитись і забавлятись, оскільки того, хто порушить цю заборону, чекають неприємності у п'ятницю. Народжені у четвер – люди мовчазні й роботящі. Тридцятий день - щасливий для всіх справ і всіх видів діяльності. Народжені цього дня розумні, їм в усьому щастить. У цей день місяця сни щасливі й здійсненні.

По народній та церковній традиції в цей день дітям давали такі імена: Домна, Йосип, Климент, Кирило, Микита, Ничипір. МАНУЇЛА. Якщо погода дощова, то зима буде сніжною.

Традиції та обряди.

17 червня - Зелена п'ятниця. Вважалася чудовим днем для заготівлі лікарських трав. Жінки вдосвіта йшли до лісу щоб заготувати вдосталь цілющих рослин. Дехто намагався нарвати їх на «дев’яти межах» і давав частину коровам, щоб було багато молока. У цей день збирали також і росу, якою лікували очі.

17 червня у дохристиянські часи відзначали день Світовида та Дажбога, покровителів жнив. Їм молилися про збереження врожаю та успішні жнива, співали зажнивні та жниварські пісні і приносили жертви у вигляді білого півня, пирогів і вина.

У християнські часи цей день почав називатися на честь Митрофана. Вважалося, що до Митрофана ще можна сіяти гречку і льон. За церковним календарем 17 червня вшановують святителя Митрофана, преподобного Мефодія, священномученика Астія, преподобного Зосима.

 Іменинниками 17 червня є: Юліан, Митрофан, Северин, Софія.

17 червня народились:

1912 — Валентин Бичко, український поет, перекладач. Автор багатьох книг для дітей, а також лібрето опер «Перекоп» і «Гайдамаки».

1924 — Володимир Ладижець, український письменник, журналіст, видавець. Автор повістей, оповідань, романів, публіцистики, збірок віршів для дітей «Ластівки з Карпат», «Орлиний дім» та ін.

17 червня відзначають: Всесвітній день боротьби з опустелюванням і засухою

«Ми всі діти природи».

В рамках заходів «Бібліотечне літо» працівники бібліотеки-філії №4 провели екологічну годину «Ми всі діти природи». На захід були запрошені вихованці пришкільного табору СЗШ №8 «Веселка». Адже на сьогодні в нашій незалежній державі питання екологічного оздоровлення та охорони навколишнього середовища постало особливо гостро. Необхідно, щоб кожна людина пройнялась відповідальністю за долю природи. І тому, бібліотекарі підготували для дітей цікаву інформацію про збереження краси і неповторності природи, продемонстрували презентацію «Збережемо нашу землю зеленою та блакитною», а також підготували тематичну книжкову виставку «Буду я природі другом».

Діти були активними учасниками заходу: читали вірші, відгадували загадки та відповідали на питання вікторини. А ще всі присутні дружно на майданчику біля бібліотеки та грались в рухливі ігри.

«...будемо берегти, плекати, леліяти землю, засаджувати її садами й квітами, засівати зерном і добром, адже майбутнє людей на Землі залежить від кожного з нас. Тож пам'ятаймо ці слова і бережемо нашу землю», – підвела підсумок словами видатного українського письменника, кіномитця Олександра Довженка бібліотекар Надія Васильєва.

Ірина Драйна, завідуюча бібліотекою-філією №4.

Свято-розвага "Із книг я знаю все на світі"

Бібліотека на літній галявині.