Бібліотечний кінозал «Відеосвіт мультяшок»

Упродовж усього життя ми звертаємось до книги, яка розкриває перед нами чарівний світ краси, добра, ідей і роздумів, збагачує нас духовно та розширює коло знань. Традиційно проводячи літні читання, бібліотекарі заохочують юних користувачів до тенденції читання різноманітними заходами. І ось 11 червня широко відчинив двері бібліотечний кінозал «Відеосвіт мультяшок» для учнів 1-2 класів ЗОШ №14, які відпочивають у пришкільному таборі. Діти познайомилися з Катрусею, яка провела їх у казковий ліс, де на деревах росли не листочки, а книги. 

Потім вони переглянули мультики, екранізовані за сторінками книг. Маленькі користувачі були в захваті від побаченого. Вони відгадували ребуси та загадки, які загадувала їм казкова дівчинка, їх ровесниця – учениця першого класу. Адже як висловлювався французький філософ, поет та прозаїк Вольтер: «Читаючи вперше хорошу книгу, ми переживаємо ті ж почуття, коли знаходимо нового друга. Знов прочитати вже прочитану книгу – означає знов зустріти старого друга».

Насамкінець дійства бібліотекарі побажали маленьким гостям знайти багато нових друзів та знову відчути радість при зустрічі старих справжніх друзів.

Твій друг - дорожній рух

Ось і прийшло літо – пора канікул і відпусток, сонячних днів і подорожей, радості, веселощів і дзвінкого дитячого сміху. І все ж для багатьох літній час – це не тільки відпочинок, але і велика копітка робота тих, хто несе радість дітям, робить змістовнішим їх дозвілля.

У рамках програми «Літні читання» бібліотекарі бібліотеки-філії №4 розпочали свою роботу з нетрадиційного уроку безпеки «Твій друг – дорожній рух». А нетрадиційний він тим, що разом із бібліотекарями у заході в ролі ведучих були задіяні діти – постійні користувачі бібліотеки. Урок відбувся у дитячому садочку «Вогник». Малечі було цікаво знайомитись із дорожніми знаками, грати у гру «Світлофор», відгадувати загадки за тематикою.

Малюки по-справжньому захопилися вправами зі знань дорожнього руху. Зустріч закінчили закріпленням знань безпеки на дорозі. Діти навперебій ділилися хто які дорожні знаки знає і на яке світло світлофора, що треба робити.

Нагородження призера

В обласному літературному музеї відбулося нагородження учасників  молодіжного конкурсу «І на сторожі – слово».

Серед призерів і читач бібліотеки-філії №4 Андрій Вознюк.

Приєднуємось до щирих вітань і зичимо нових творчих здобутків.

НАБЛИЖАЄТЬСЯ ЮВІЛЕЙ НАЙВІДОМІШОГО УКРАЇНЦЯ У СВІТІ

   

  Борітеся - поборете!

Вам Бог помагає!

Т. Шевченко

У березні 2014 року весь світ відзначатиме 200-річчя з дня народження Тараса Григоровича Шевченка, відомого за кордоном як «інший відомий Шевченко України» (після футболіста Андрія Шевченка). Якщо для нас він відомий і як прозаїк, і як поет, і як художник, і як громадський діяч, у світі нашого визначного земляка поважають передовсім як борця за свободу свого народу та незалежність Батьківщини.

Оригінально, нестандартно, у рамках підготовки, до цієї величної ювілейної дати підійшов обласний літературний музей разом з обласною організацією Національної спілки письменників України. Вони оголосили й провели літературний молодіжний конкурс «І на сторожі – слово», до якого запросили початківців поезії і прози, дослідників літератури віком від 15 до 30 років.

Серед найталановитіших, які здобули призові місця, є й читачі Хмельницької міської ЦБС. У жанрі поезії третє місце посів читач бібліотеки-філії №4 Андрій Вознюк. Ми пишаємося ним. Декілька віршів Андрія:

 

Андрій Вознюк

      ( Творчий псевдонім - 

Андрей Ветер Вольный.)           
Блокнот

Мой блокнот видел многое:

Грусть и радость,

Любовь и разлуку,

Разочарованья, терзанья,

Душевные муки…

Строки, что записаны в нем

Приходили ко мне с каждым днем,

Как незваные гости, без спроса.

Они говорят, хоть у них и нет голоса.

Они горячи,

Но застывшие в прошлом навеки –

Уходящие в даль

Отраженья в теченье реки.

Они живы внутри

Лишь создавшего их человека,

Сомкнув веки

Я вижу, как в них

Течет моя кровь.

Мои мысли, надежды, мечты

Уже в прошлом, но не забыты,

Строки в этих страницах

Позволяют к ним возвратиться.

Они красноречивы и откровенны,

Но между их строк скрыты тайны.

Каждая из этих страниц – моя жизнь,

Их может быть больше ста.

Согласен, жизнь нельзя прожить даже дважды,

      Но всегда можно начать с другого листа

Смотри на мир шире

Я хочу уйти от суеты

Туда где тише ветер вольный дышит

Ароматами цветов и не покошенными травами,

На миг уйти от знаний всех и насладиться

Зрелищем полета птицы безмятежной.

Рукой не тронутый журавль дикий

Не приручен он может в небо

Звездное вдруг устремиться.

Быстрее скорости движения твоей ресницы.

Затем мне будет сниться,

Махать крылом и звать с собою в небо

Туда где не был, еще дальше выше!

Давай отыщем детство, забытое на старых крышах!

Я выдыхаю из груди тоску и грусть

И пусть развеет её ветер в тысячах квадратных километров.

Оставим разговоры, темы скучные!

Сегодня хватит! Зачем плеваться против ветра?

Давай расправим крылья!

Зимою с головою окунемся в лето!

Посмотрим на мир шире!

Умыв янтарною росою душу

Сразу оказаться на вершине!

Солнечный лучик

В её глазах игривый танец,

Словно бликов в водной глади отраженье,

Её душа – весна, а силуэт

Повсюду излучает яркий свет.

Она – земной богини олицетворенье,

А от её улыбки цветы цветут и тает снег.

Она – солнечный лучик,

Что сквозь тучи светит,

Словно ангел опускается с небес,

А её голос рождает в небе радугу,

Цветной дугою огибая высь.

Она – посланник солнца,

Утром птицам вдохновенье,

Её движения – игра листвы теней.

Как с высоты полета птичьего паденье

Захватывает дух в глазах горенье тысячи огней.