Король казок – Ганс Хрістіан Андерсен.

У моральному вихованні підростаючого покоління твори дитячої художньої літературиє одним із найефективніших засобів впливу. Найемоційнішими для дітей є казки, адже саме в них йдеться про справи маленьких і непомітних створінь. Казки навчають бути добрими, закликають боротися зі злом та неправдою.

Літературна (авторська) казка тісно переплітається з народною темою. Письменники минулого і сьогодення створили багато прекрасних літературних творів для дітей. Одними із найяскравіших за своїм змістом є казки Г. Х. Андерсена. Особливої чарівності казкам та історіям Андерсена надає віра в споконвічну красу і гармонію буття, в перемогу добра над злом.

28 березня працівники бібліотеки-філії №4 запросили до себе учнів 4-А класу ЗОШ №14 на казкове дефіле «Дивовижний світ Ганса Хрістіана Андерсена». Затамувавши подих, маленькі відвідувачі слухали розповідь бібліотекаря про життєвий та творчий шлях датського казкаря, активно брали участь у вікторині «Чарівні казки – чи знаєте ви їх?», з превеликим задоволенням переглянули літературну презентацію «Король казок – Ганс Хрістіан Андерсен». Прикувала погляд маленьких школярів і яскраво оформлена книжкова виставка «У чарівному світі казок Андерсена».

Як сказала одна з учениць Діана Гесаль: «Я дуже люблю читати казки цього казкаря, тому що у його чарівних історіях є якась особлива віра в перемогу добра над злом».

Такі заходи дуже потрібні дітям, адже казка є певною психотерапією, в якій кожна дитина відшуковує своє власне рішення повсякденних життєвих проблем. 

Надія Васильєва, бібліотекар бібліотеки-філії №4.

«Немає переводу добрим звичаям народу»

Моя Батьківщина – це предків ряди,

Розвішані гордо по стінах…

М. Рильський

Наш народ має багату культуру, величезний скарб якої складається з українських народних звичаїв, обрядів тощо.

Відродження українських традицій, краєзнавча тематика завжди актуальні для підростаючого покоління, тому працівники бібліотеки-філії №4 створили народознавчий гурток за інтересами «Барвінок» і провели 16 березня перше засідання.

Бібліотекарі розповіли гуртківцям, що традиції, звичаї, обряди – це минуле в сьогоденні, ланцюг, що незмінно зберігає спадкоємність поколінь, народів, епох.

Також працівники бібліотеки провели тематичний огляд літератури біля книжкової виставки «Це моя Україна, це моя Батьківщина». Неабияк привернула увагу школярів презентація «Українські народні звичаї та обряди».

Юнаки та дівчата добре знають минуле українського народу його традиції, звичаї та обряди й не втомлюються дізнаватись щось нове. Свої знання вони вдало продемонстрували активно відповідаючи на запитання вікторини, яка супроводжувала відеоматеріалами.

«Немає переводу добрим звичаям народу», – підвела підсумок учасниця гуртка Настя Данюк.

Ірина Драйна, завідуюча бібліотекою-філією №4.

«Найкращий читач Хмельниччини -2016»

«Я читаю… Отже, я думаю, я існую» – під таким гаслом у бібліотеці-філії №4 Хмельницької міської ЦБС для школярів пройшов І етап конкурсу «Найкращий читач 2016 року». В конкурсі взяли участь 63 найкращі читачі 6, 7-х класів загальноосвітніх шкіл міста.

Метою конкурсу є заохочення дітей до систематичного читання; вироблення навичок самостійної роботи з книгою. Умови конкурсу – формуляр читача та читацький щоденник.

Журі оцінювало у дітей уміння самостійно працювати з книгою, осмислювати прочитане та критично аналізувати. За підсумками балів було визначено трьох найкращих учасників: Заваріна Едуарда, Юрчук Вікторію, Коваль Христину. Лідери читання, які отримали перемогу, продовжать боротьбу у II етапі конкурсу.

«Всі учасники конкурсу старанно виконували усі завдання, продемонструвавши гарні знання та любов до читання», – наголосила член журі Олена Сорока, завідуюча бібліотекою НВК №9.

Ірина Драйна, завідуюча бібліотекою-філією №4.

«Шевченкове слово у віках не старіє»

Щовесни українці вшановують пам’ять видатного Кобзаря, патріота України, великого її сина – Т.Г. Шевченка. Сьогодні творчість Кобзаря, кожне його слово проростає у наших душах добірним зерном любові до України, свого народу.

Саме з метою вивчення та популяризації творчої спадщини поета та художника, у бібліотеці-філії №4 Хмельницької міської ЦБС бібліотекарі провели огляд літератури біля тематичної полиці «Шевченкове слово у віках не старіє», де представлені різні видання творів письменника, ілюстрації відомих художників до них, висловлювання видатних людей про Тараса Григоровича, а також публікації про його життя і творчість.

Переглядаючи книги з полиці, Едуард Заварін, активний читач бібліотеки, висловився: «Минають віки, стираються написи на камені, тліють книги, але слово Т. Шевченка житиме вічно». 

Ірина Драйна, завідуюча бібліотекою-філією №4.

"Ніби дотик до історії, подих Кобзаревого життя"

Минула довга сотня літ.

А він —

Із мармуру й граніту

Знов сходить в люди.

Будить світ

І переможно йде по світу!

Т. Мосенко

Вже стало традицією щороку відзначати  на своїй землі і в зарубіжжі річницю від дня народження великого сина України, геніального поета і художника Тараса Шевченка.

Працівники бібліотеки-філії №4 своїм користувачам, учням 5-В класу СЗШ №8 влаштували справжнє свято. Школярам запропонували екскурсію в Хмельницьке міське Товариство української мови імені Тараса Шевченка «Просвіта», де всіх зустріла господиня читальні Солодка Наталія Павлівна. Вона розповіла про рідкісні книги, які зберігаються в цьому чудовому закладі, зокрема «Кобзарі» різних видань.

Діти біля портрету Тараса Григоровича зачитували рядки із поезії Великого Кобзаря, портрети Шевченка зустрічали учнів в кожній залі Народного дому. Також пані Наталя розповіла дітям багато цікавих фактів про життя Шевченка та його творчість.

При кінці зустрічі учні подивилися фільм «Край де народився і жив…» про місця де народився і жив Тарас, після перегляду якого учні наперебій давали відповіді на різні запитання, а саме головне: «Де серце України?».

Ще довго діти не могли покинути стіни цієї чудової оселі, фотографувались на згадку про захід, ділились враженнями про почуте і побачене.

Максим Рахчеєв сказав: «Я завжди любив читати поезію Тараса Григоровича, а після сьогоднішньої зустрічі зрозумів чому великого поета називають апостолом правди і свободи, нескореним борцем за волю України.»

Ірина Драйна, завідуюча бібліотекою-філією №4.

Зі святом 8 Березня!

Любі жінки – жінки-бібліотекарі!

На порозі весна. А з нею приходить перше весняне свято. Наше з вами свято. Ми щиро вітаємо Вас із жіночим днем!

У цей святковий день хочеться, перш за все, сказати Вам слова любові і поваги, побажати усім представницям славної бібліотечної громади земних радостей на довгі роки, щастя і здоров’я, кохання, світла і надії!

Бажаємо, щоб Ви постійно відчували себе єдиними і неповторними, коханими з боку чоловіків, своїх дітей, свого колективу, оточеними турботою.

Щоб Ви були здоровими, щоб Вам посміхалася доля, щоб Вас оберігав Бог, щоб Вас обіймали теплі руки Ваших дітей, чоловіків і мам.

Хай у кожної з Вас у цей день у домі будуть квіти, панує добро, щастя і веселі посмішки.

І нехай справді краса, тепло жіночих сердець рятують цей буремний світ від незгод і печалей.

Зі святом, любі колежанки!

Колектив бібліотеки-філії №4.

Година-реквієм «Небесна сотня в вирій полетіла»

23 лютого у бібліотеці-філії №4 відбулася година-реквієм «Небесна сотня в вирій полетіла» для учнів 7-А класу СЗШ №8. Ще на початку усі присутні вшанували пам’ять хвилиною мовчання.

Під час заходу школярі мали нагоду пригадати події, які вже ввійшли в нашу історію та змінили політичне обличчя України, детально дізналися про подвиг Героїв Небесної Сотні, ознайомилися з чисельними документальними фото і відеоматеріалами часів Майдану, книгами які були представлені на книжковій полиці «Кращі з кращих за свободу сміливо стали без вагань», читали вірші поетів, слухали пісні, в тому числі знаменитої галичанки Оксани Максимишин, яка посилає в Україну свої вірші з далекої Португалії. «Мамо, не плач» – її у скорботні дні почула вся Україна,

Коли зазвучала пісня-балада «Про мальви» у виконанні Ані Лорак, Бондар Анна підхопила і почала співати теж. А коли пролунала давня лемківська пісня «Пливе кача по тисині» у виконанні Піккардійської терції, яка стала тугою, смутком, неофіційним жалобним гімном України, за дівчинкою почали співати всі школярі. Адже під цей пісенний щем, його багатоголосся тисячі українців прощалися з Героями Небесної Сотні.

Ніхто не залишився байдужим. Захід закінчився, а юні читачі ще довго переглядали книги з полички, вдивлялися в обличчя героїв Небесної сотні.

«Страшно уявити, що мати може залишитись без свого сина. Сьогодні ми вшанували пам’ять загиблих героїв. Ми ними пишаємося. Ми їх пам’ятаємо. І завжди будемо пам’ятати, адже вони віддали свої життя за націю, за державу», – поділилась думками Олена Гуляка.

«Слава Україні!

Слава Героям!

Україна – це на все життя!

Україна понад усе!», вигукували школярі покидаючи стіни бібліотеки.

Ірина Драйна, завідуюча бібліотекою-філією №4.

Година поезії «Обернуся в легенду»

«…Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає…», – зі слів Лесі Українки 18 лютого розпочала бібліотекар бібліотеки-філії №4 годину поезії «Обернуся в легенду» для учнів 8-В класу, СЗШ №8.

Школярі познайомились з творчістю великої поетеси, про яку чули неоднарозово, більш ширше дізналися про її життєвий та творчий шлях. Наділена потужними і стійкими громадянськими почуттями, високим благородним обов’язком її літературна спадщина не залишає байдужими читачів і сьогодні.

«Дуже цікавий захід. Переглядаючи презентацію «Вогонь її пісень не згасять зливи літ» та гортаючи сторінки книг з виставки персоналій «Вінок шани», я ще раз переконалася, яка ж Леся Українка все таки молодець. Не зважаючи на свою хворобу працювала так, що ми вже стільки років захоплюємося нею як жінкою, яка увійшла в історію української літератури як поетеса мужності і боротьби. Рядками своїх віршів вона виховує любов до українського поетичного слова, до Вітчизни», – поділилась Настя Яночкіна. 

Ірина Драйна, завідуюча бібліотекою-філією №4. 

«Солдат війни не вибирає».

17 лютого до бібліотеки-філії №4 завітали учні 8-Б класу СЗШ №8 на годину пам’яті «Солдат війни не вибирає». На захід бібліотекарі також запросили учасника бойових дій Миколу Панова, який розповів багато цікавого про війну на чужій землі. Юні користувачі слухали розповідь, затамувавши подих. Адже це були не сухі цифри, а факти з життя Миколи Анатолійовича та його побратимів, зафіксовані світлинами.

Неабияк зацікавила школярів і експрес-виставка, де експонуються книги про події в Афганістані.

Прощалися з паном Миколою тричі… Діти ніяк не хотіли відпускати його.

«Підтримуйте священну традицію, що з давніх-давен започаткував український народ – вкарбувати у свою свідомість бойові подвиги кращих синів і дочок, які сповна виконали свій військовий обов’язок. Мирного неба, здоров’я, гарно вчитися, бо це запорука бути непереможними захисниками нашої Батьківщини», – сказав на прощання гість бібліотеки. – сказав на прощання гість бібліотеки.

Ірина Драйна, завідуюча бібліотекою-філією №4

З Днем закоханих!!!

14 лютого в багатьох країнах світу відзначається День святого Валентина або День усіх закоханих. Традиція дарувати цього дня подарунки міцніє з кожним роком.

За легендою, цей День ми святкуємо завдячуючи священнослужителю Валентину, який зробив багато добрих вчинків для закоханих.

Наприклад, згідно з переказами, він таємно вінчав закоханих легіонерів, яким імператор Клавдій забороняв одружуватися, мирив посварених, дарував квіти молодим парам і навіть писав за неписьменних легіонерів листи їхнім дівчатам. Все це, зрештою, стало відомо, Валентина взяли під варту, а незабаром імператор підписав указ про його страту. Останні дні життя святого теж овіяні романтизмом. Як розповідає легенда, в єпископа Валентина закохалася дочка тюремника, яку він вилікував від сліпоти. Як священнослужитель, що дав обітницю безшлюбності, він не міг відповісти на почуття дівчини, але в ніч перед стратою надіслав їй прощальну записку, яку, мабуть, і можна вважати найпершою «валентинкою». Традиція святкувати День св. Валентина як День закоханих. фіксується в англійській і французькій літературі з XIV століття.

В Україні свято також набирає все більшої популярності з кожним роком.

З днем Закоханих!

Любові, удачі, радості від життя і оточення!

Хай поряд завжди буде кохана людина.