З Днем Родини!!!

Українці завжди шанували сім’ю, найбільш цінними є родинні зв’язки. Від батька до сина, від бабусі до внучки, передаються духовні цінності досі. Саме сім’я є найбільшим багатством, тією основою, платформою, на якій будується все. Тож зичимо Вам любити і цінувати своїх батьків, прабатьків, дітей та внуків, сестер та братів. Бажаємо Вам відчувати любов і шану до кожного брата-українця, знати і вірити у те, що у Вас є завжди родинна підтримка, що українці – одна велика сім’я! 

Українські традиції та обряди.

7 липня ми відзначаємо свято Івана Купала. У давніх українців Купало був богом земних плодів, якому в жертву приносили хліб – головний плід землі. Свято Купало було одним з найяскравіших молодіжних свят. В основі всіх обрядів було вшанування Води і Сонця – богині Дани та бога світла Ора, союз яких дає життя всьому живому на землі. І тому цей день був насамперед святом кохання. Дівчата причаровували хлопців – пускаючи на воду вінки та спостерігаючи, до якого берега вони пристануть, туди й заміж піде. Хлопці ж стежили за ворожінням і виловлювали вінки своїх коханих. Також для закоханих вважалося гарною прикметою, якщо вони, перестрибуючи через купальське вогнище, не роз’єднували рук, а особливою святістю вважалася зустріч на світанку.

За церковним календарем 7 липня відзначають народження пророка, предтечі та хрестителя Господнього Іоанна, а також вшановують преподобного Антонія Димського, праведних отроків Якова та Івана Менюзьких, сім братів мучеників Орентія, Фарнакія, Ероса, Фірмова, Фірмина, Киріака і Лонгина.

Іменинниками 7 липня є: Іван, Петро, Яків і Логвин.

7 липня відзначаємо: День працівника природно-заповідної справи.

7 липня народились:

1886 – Іван Крип'якевич, український історик, автор ряду наукових досліджень про українську козацьку державність та діяльність Богдана Хмельницького, підручників з історії України. Інститут українознавства НАН України носить ім'я І.П.Крип'якевича.

1921 – Петро Яцик, канадський підприємець українського походження, меценат. Серед найголовніших проектів профінансованих П.Яциком –Український науковий інститут Гарвардського університету, Канадський інститут українських студій, «Енциклопедії українознавства», Міжнародний конкурс знавців української мови.

Події 7 липня: 1659 – козацькі загони на чолі з Іваном Виговським розбили московське військо під Конотопом.

1709 – шведський король Карл XII під час бойової вилазки під Полтавою отримав вогнестрільне поранення в ногу.

1881 – у «Журналі для дітей» (Рим) уперше надрукована казка «Піноккіо». У нас Піноккіо назвали Буратіно.

1923 – у Празі відкрито Український педагогічний інститут імені Драгоманова.

1940 – у Львові відкрито Літературно-меморіальний музей Івана Франка.

1941 – у ході Другої світової війни розпочалася оборона Києва.

1987 – у Чорнобилі розпочався судовий процес над трьома керівниками Чорнобильської АЕС, котрих звинуватили у вибуху на станції за рік перед тим.

1989 – в Сімферополі почалася видаватися газета кримськотатарською мовою.

2009 – поховали короля поп-музики Майкла Джексона.

Народний календар.

Український тлумачник на Четвер, 7 Липня, створений за прикметами нашого народу Четвер – день робочий, не рекомендується цього дня веселитись і забавлятись, оскільки того, хто порушить цю заборону, чекають неприємності у п'ятницю.

Народжені у четвер – люди мовчазні й роботящі.

Сьомий день – вдалий в усіх відношеннях, особливо для навчання та здоров'я, для купівлі майна. Народжені в цей день матимуть довге і цікаве життя, міцне здоров'я. Хто в цей день одружиться, матиме багато дітей – дівчаток, здібних до наук. У цей день місяця сни безпідставні, а якщо збуваються, то лише до полудня.

По народній та церковній традиції в цей день дітям давали такі імена: Іван, Глафіра, Антоній, Антіп, Яків.

КУПАЙЛА, ІВАНА КУПАЙЛА.

Давне язичеське свято краси, молодості й самоочищення. З ним пов'язані цікаві обрядодійства біля води, які влаштовувала молодь у ніч з 6 на 7 липня. Хлопці готували вогнище, а дівчата вбирали Марену – живу гілку. З настанням сутінків парубки підпалювали ватру, через яку попарно перестрибували. Натомість юнки топили Марену, яка символізувала русалку, і пускали на воду віночки, завбачуючи своє майбутнє подружнє життя. У цей день годилося обов'язково скупатися, а дітям, замість вогню, пострибати через кропиву. Всі, хто йшов до купайлівського дійства, намагалися не оглядатись, щоб не наздогнала відьма, котра обов'язково мала бути присутньою на святі. Для того щоб її впізнати, необхідно мати при собі попіл з купайлівського вогнища, загорнутий у ганчірочку. Тоді відьма неодмінно підійде і скаже: «Віддай мені те, що у тебе є». Крім того, якщо цей попіл закопати біля воріт, то жодна з відьом не доїтиме корів. У деяких регіонах на Купайла, дівчата робили з соломи ляльку, одягали її у жіночий одяг, вішали намисто на шию, а голову прикрашали стрічками, квітами й віночками (деінде голову виготовляли з глини, замість очей вставляли вуглини і рижували щоки). Натомість у супроводі дітей ходили з Мареною вулицями села, наспівуючи купальських пісень; зробивши обхід, йшли до річки чи ставу, роздягали ляльку і топили у воді. В інших селах закопували на леваді виготовлену з дерева ляльку, ставили поруч стіл, накривали його скатертиною, клали хліб з дрібком солі і, взявшись за руки, ходили довкола, наспівуючи пісень. По закінченні дійства Марену відносили до річки й топили, приспівуючи: Потонула Маренонька, потонула, наверх кісонька зринула... Дівчата й хлопці намагались облити одне одного водою, хоч купатися з Мареною не годилося — «бо вона накличе бурю». На Закарпатті жінки робили на Купайла віночки і відносили на могилки своїх дітей, що народилися неживими або ж нехрещеними померли. В цей день навіть не пускали корів у поле. Додійних тварин на цілу ніч і день підпускали малих телят, «щоб відьма не нашкодила». Зібраний на Купала подорожник вважався помічним од багатьох хвороб.

Зелене Купало в літо упало. До Івана Купала дітки просять дощу, а після Купала він сам йтиме. Люди вірили, якщо піти в ліс проти Купала, то можна побачити, як цвіте папороть. Коли ж зірвану квітку сховати за капелюх, то обов'язково пощастить знайти під землею золотий скарб.

Велика роса на Івана – буде врожай огірків та горіхів. Купальська ніч зоряна – вродять гриби. Дощовий день – на неврожай.

Українські традиції та обряди.

Який сьогодні день

30 червня у народі віддавна вшановували Мануїла і говорили, що від цього часу вся рослинність набирає особливо швидких темпів росту. Можливо, це відбувається тому, що саме в останні дні червня наше світило, як говорили колись, уповільнює свій хід і ніби зупиняється в зеніті. Після чого світловий день починає зменшуватись, причому відразу на дві хвилини щодня. В народі здавна було помічено, що о цій порі на нічному небі з'являються спалахи. Коли їх багато, то це віщує добрий урожай. Що ж до погоди, то в останній день червня підмічали: «Великі роси – на добрий врожай».

За церковним календарем 30 червня вшановують мучеників Мануїла, Савела та Ізмаїла.

Іменинниками 30 червня є: Микита, Мануїл, Никифор, Савелій.

30 червня народились:

1860 - Володимир Міхельсон, фізик і геофізик, метеоролог, один з основоположників вітчизняної актинометрії. Першим застосував новітні методи статистичної фізики, заклав основі теорії вибухового горіння.

1887 - Володимир Гагенмейстер, український графік та видавець. Твори: серія літографій архітектурних пам'яток Поділля, портрети У. Кармелюка, Т. Шевченка, книжкова графіка.

1899 - Матільда Климовська, український скульптор. Працювала в галузі станкової та декоративної скульптури. Серед найвідоміших праць: погруддя С. Міхоелса, Т. Шевченка, «Онєгін і Тетяна в саду» та ін.

1907 - Роман Шухевич, український політичний та державний діяч, командуючий УПА.

«На західних землях України твориться Українська Влада, яка підпорядкується Українському Національному Урядові, що створиться у столиці України – Києві з волі українського народу.» (З Акту відновлення Української Держави 30.06.1941 року).

Події:

30 червня: 1941 - у будинку «Просвіти» у Львові було проголошено Акт відновлення Української Держави й створено уряд під проводом Ярослава Стецька.

1945 – Президія Верховної Ради СРСР своїм указом перетворила Кримську АРСР на Кримську область у складі РРФСР. 1945 – у СРСР відновлені відпустки.

1947 – у Мюнхені розпочало роботу українське Наукове товариство імені Тараса Шевченка.

1971 – при поверненні на Землю після космічного польоту на Союзі-11 загинув весь екіпаж, – Георгій Добровольський, Владислав Волков та Віктор Пацаєв.

1991 – у Сімферополі закінчилася перша сесія Курултаю кримських татар, на котрій був сформовано Національний меджліс на чолі з Мустафою Джемілевим.

1992 – прийнятий закон про поділ повноважень між державними органами України й Автономною Республікою Крим.

Народний календар.

Український тлумачник на Четвер, 30 червня, створений за прикметами нашого народу. Четвер – день робочий, не рекомендується цього дня веселитись і забавлятись, оскільки того, хто порушить цю заборону, чекають неприємності у п'ятницю. Народжені у четвер – люди мовчазні й роботящі. Тридцятий день - щасливий для всіх справ і всіх видів діяльності. Народжені цього дня розумні, їм в усьому щастить. У цей день місяця сни щасливі й здійсненні.

По народній та церковній традиції в цей день дітям давали такі імена: Домна, Йосип, Климент, Кирило, Микита, Ничипір. МАНУЇЛА. Якщо погода дощова, то зима буде сніжною.

Традиції та обряди.

17 червня - Зелена п'ятниця. Вважалася чудовим днем для заготівлі лікарських трав. Жінки вдосвіта йшли до лісу щоб заготувати вдосталь цілющих рослин. Дехто намагався нарвати їх на «дев’яти межах» і давав частину коровам, щоб було багато молока. У цей день збирали також і росу, якою лікували очі.

17 червня у дохристиянські часи відзначали день Світовида та Дажбога, покровителів жнив. Їм молилися про збереження врожаю та успішні жнива, співали зажнивні та жниварські пісні і приносили жертви у вигляді білого півня, пирогів і вина.

У християнські часи цей день почав називатися на честь Митрофана. Вважалося, що до Митрофана ще можна сіяти гречку і льон. За церковним календарем 17 червня вшановують святителя Митрофана, преподобного Мефодія, священномученика Астія, преподобного Зосима.

 Іменинниками 17 червня є: Юліан, Митрофан, Северин, Софія.

17 червня народились:

1912 — Валентин Бичко, український поет, перекладач. Автор багатьох книг для дітей, а також лібрето опер «Перекоп» і «Гайдамаки».

1924 — Володимир Ладижець, український письменник, журналіст, видавець. Автор повістей, оповідань, романів, публіцистики, збірок віршів для дітей «Ластівки з Карпат», «Орлиний дім» та ін.

17 червня відзначають: Всесвітній день боротьби з опустелюванням і засухою

«Ми всі діти природи».

В рамках заходів «Бібліотечне літо» працівники бібліотеки-філії №4 провели екологічну годину «Ми всі діти природи». На захід були запрошені вихованці пришкільного табору СЗШ №8 «Веселка». Адже на сьогодні в нашій незалежній державі питання екологічного оздоровлення та охорони навколишнього середовища постало особливо гостро. Необхідно, щоб кожна людина пройнялась відповідальністю за долю природи. І тому, бібліотекарі підготували для дітей цікаву інформацію про збереження краси і неповторності природи, продемонстрували презентацію «Збережемо нашу землю зеленою та блакитною», а також підготували тематичну книжкову виставку «Буду я природі другом».

Діти були активними учасниками заходу: читали вірші, відгадували загадки та відповідали на питання вікторини. А ще всі присутні дружно на майданчику біля бібліотеки та грались в рухливі ігри.

«...будемо берегти, плекати, леліяти землю, засаджувати її садами й квітами, засівати зерном і добром, адже майбутнє людей на Землі залежить від кожного з нас. Тож пам'ятаймо ці слова і бережемо нашу землю», – підвела підсумок словами видатного українського письменника, кіномитця Олександра Довженка бібліотекар Надія Васильєва.

Ірина Драйна, завідуюча бібліотекою-філією №4.

Свято-розвага "Із книг я знаю все на світі"

Бібліотека на літній галявині.

«Сторінками українських народних казок»

Працівники бібліотеки-філії №4 систематично організовують культурно-мистецькі заходи, проводять екскурсії для дітей, літературно-поетичні читання, разом з дітьми вивчають історію рідного краю.

19 травня для учнів 1-Б класу, ЗОШ №14 в бібліотеці провели літературну вікторину «Сторінками українських народних казок», а також продемонстрували цікаву презентацію.

Маленькі користувачі познайомились з історією створення казок, відгадували загадки, давали відповіді на запитання вікторини про улюблених казкових героїв.

Захід пройшов жваво, школярі дивлячись на монітор комп’ютера відгадували загадки, давали відповіді на запитання вікторини про улюблених героїв казок.

Цього дня першокласники, як і всі українці, долучились до святкування Дня Вишиванки одягнувши вишиті сорочечки. Вони були дуже задоволені посмішки не покидали їх щасливі обличчя. Ми впевнені, що зустріч з улюбленими героями дитинства запам’ятається їм назавжди.

«Я в цій бібліотеці вперше, адже я тільки закінчую перший клас. Мені дуже сподобалось. Працівники бібліотеки провели екскурсію залами, в яких затишно та дуже гарно, а яскраві нові книги так і просяться до рук. А ще я змогла позмагатися зі своїми однокласниками знаннями про зміст тієї чи іншої казки. Тепер я буду постійною читачкою цієї бібліотеки», – поділилась своїми враженнями Галабицька Каріна.

Також спонукала маленьких користувачів захопитися читанням книжкова виставка «Казки з усього світу», що експонується у читальному залі. 

Ірина Драйна, завідуюча бібліотекою-філією №4

Культурна спадщина України неповторна і самобутня.

Українські традиції, звичаї і обряди наших предків надійно оберігають духовний зв’язок поколінь, один з важливих елементів духовної культури народу. Вони беруть свій початок з дохристиянських часів, коли наші предки вірили в сили природи: сонце, вітер, вогонь, дощ та інші природні явища. Прадавні народні обряди тісно пов'язувались з порами року та відповідно до них працею в полі і господарстві. Це були весняні, літні, осінні, зимові свята. Для кожної пори року, для кожного свята притаманними були свої особливі традиції. Багатьма обрядовими діями супроводжується початок весни в Україні.

На жаль, особливо протягом останніх десятиліть нашу духовність намагалися знищити. Тому нині нам усім стає зрозумілим, що духовне відродження української нації, її культури вкрай необхідне і воно має базуватись, передусім, на народних традиціях, на безцінних зразках фольклору. Тому працівники бібліотеки створили народознавчий гурток «Барвінок», мета якого стати осередком відродження тих народних традицій і звичаїв, якими жили наші предки.

17 травня працівники бібліотеки-філії №4 провели чергове засідання гуртка «Барвінок» – народознавче весняне свято «Весна йде, красу несе…».

Це було незвичайне засідання. Святково прибраний зал: на столі – рушники, у вазах гілочки верби, барвінку, квіти, писанки, зроблені власноруч барвінчатами. 

Протягом усього заходу звучали музичні твори про весну. Барвінчата в українських вишиванках заспівали веснянки та українські народні пісні, танцювали, водили хороводи.

Маргарита Кочмарська висловила свою думку: «Такі заходи необхідні  для того, щоб ми знали українські народні традиції та звичаї, дотримувались їх і зберігали».

Народознавче свято пройшло досить урочисто. Не обійшлося і без розважальних забав та жартів.

Книжкова виставка «Немає переводу добрим звичаям народу» теж додала неабиякого настрою цьому заходу.

Надія Васильєва, бібліотекар бібліотеки-філії №4

Мама – сонечко в сім’ї.

Немає нічого світлішого від слова «мати». Найрідніша і наймиліша, вона з народження огортає нас ніжністю, ласкою і теплом. Вона підставляє свої крила дітям – малим і вже дорослим, коли у них виникають життєві труднощі, зустрічає своєю посмішкою з далеких доріг, пригортаючи нас до люблячого серця. Їй, Берегині родинного вогнища, ми завдячуємо першими своїми кроками, якими матері виводять нас на круті стежини реального життя.

12 травня у читальному залі бібліотеки-філії №4 відбулося свято до Дня матері «Все на землі – від матері», на яке завітали учні 2-А класу ЗОШ№ 14. Діти з цікавістю слухали про історію свята та переглянули презентацію «У світі все починається з мами».

Юні відвідувачі з натхнення читали вірші, присвячені найріднішій людині -матусі. Разом з мультимедійними героями співали дитячі пісеньки про маму. Свято пройшло весело та цікаво.

Мітрофанова Вікторія, бібліотекар бібліотеки-філії №4