Всеукраїнський День бібліотек!!!

Літературний марафон.

23 вересня працівники бібліотеки-філії №4 приєдналися до марафону в рамках міського літературного фестивалю «Слово єднає».

 Бібліотекарі разом із учнями 9-А класу ЗОШ №14 були раді вітати в бібліотеці Михайла Цимбалюка. Пан Михайло розповів про свій життєвий та творчий шлях. Учням було дуже цікаво спілкуватися з подільським автором, адже немає нічого захопливішого, ніж послухати, як автор читає свої вірші, а ще на свої численні «як?» та «чому?» отримати змістовні відповіді.

Артем Сорока продекламував власний вірш «Мій Хмельницький», а справжній поет мав змогу оцінити творчість, можливо, майбутнього колеги. На згадку про зустріч Артем отримав від Михайла Петровича книгу з автографом.

Насамкінець всі учасники заходу виявили бажання зробити на довгу пам’ять світлину із майстром слова.

Ірина Драйна, завідуюча бібліотекою-філією №4

День інформації «Діячі мистецтва і культури Хмельницького»

День народження міста – це свято, яке об’єднує та згуртовує всіх хмельничан. Тому працівники бібліотеки-філії №4 продовжують заходи в рамках святкування Дня міста.

20 вересня бібліотекарі провели День інформації «Діячі мистецтва і культури міста Хмельницького» для учнів 8-Б класу ЗОШ №14. 

Школярі захоплено спостерігали за дійством, яке запропонували працівники бібліотеки, а завдяки мультимедійній презентації вони прослухали пісні у виконанні місцевих талантів: Володимира Смотрителя, Надії Пукас та інших; познайомилися з бібліографічним довідником «Лауреати міської премії імені Богдана Хмельницького у галузі історії, культури і мистецтва», який у 2014 році було видано до 20-річного ювілею премії Хмельницькою міською централізованою бібліотечною системою. Це неабияк здивувало школярів, адже тут зібрано відомості про талановитих подолян, які зробили свій вагомий особистий внесок у розвиток та примноження слави нашого чудового міста.

Завдяки книжковій виставці «Мого краю доля історична» усі присутні здійснили екскурс в історію міста.

«Дуже цікавий захід. Я познайомилася з творчістю наших подільських майстрів: Надії Борецької, Віктора Севця. Особливо мене захопив Володимир Карвасарний. Його творчість справляє незабутнє враження та надовго запам’ятовується. Я впевнена, що тепер його картини впізнаю з легкістю. Пишаюся тим, що нині живописні твори хмельницьких митців є окрасою багатьох виставок та музеїв України та світу», – поділилася своїми враженнями Діана Кузьмич.

Ірина Драйна, завідуюча бібліотекою-філією №4

"Чарівне місто над Бугом."

Зазвичай наприкінці вересня місто Хмельницький святкує свій День народження. Це свято улюблене та шановане усіма хмельничанами.

Розпочали підготовку до свята і працівники бібліотеки-філії №4. Разом із учнями 6-В класу СЗШ №8 бібліотекарі поринули в історію про рідне місто й провели для них годину краєзнавства «Чарівне місто над Бугом». Мультимедійна презентація та книжкова виставка «Земля моїх предків – рідне місто моє» дала змогу школярам на власні очі переконатися який красивий подільський край оспіваний нашими поетами Віталієм Міхалевським, Ольглю Лихогляд та іншими.

«Колись я чула від мами, що є дуже гарна пісня «Проскурівський вальс» Надії Пукас і ось сьогодні мені випала можливість почути і побачити чудовий кліп до цієї пісні. Це справді дуже гарно, аж подих захоплює. Яке красиве наше місто.», – поділилась своїми враженнями Анна Чорна.

Ірина Драйна, завідуюча бібліотекою-філією №4

«Моя патрульна поліція – моє безпечне дитинство»

Сьогодні сучасна людина живе у складному світі. Світі, який постійно змінюється та потребує від людини великих знань, умінь та досвіду. А про дітей і говорити годі…

Саме для того, щоб знати як діяти в різних життєвих ситуаціях, завдяки співпраці Нової поліції з бібліотеками Хмельницької міської централізованої бібліотечної системи, працівники бібліотеки-філії №4 організували зустріч  поліцейських «Моя патрульна поліція – моє безпечне дитинство» з учнями  5-Б класу СЗШ №8.

Лейтенанти патрульної поліції Анна Стрембіцька та Ілона Табенська цікаво розповідали про службу, давали загальні поради як уберегтися від злочинців, як не стати жертвою дорожньо-транспортної пригоди та давали відповіді на численні дитячі «чому?»

Насамкінець Анна та Ілона пограли з дітьми в гру про правила дорожнього руху та подарували книжечки «1000 та 1 поворот».

«Від сьогоднішнього заходу я отримала велике задоволення. Закріпила знання про правила дорожнього руху. Дізналася багато цікавого про життєві ситуації, як потрібно себе вести в тих чи інших обставинах. А ще я побачила, що дівчата у формі – це дуже гарно і я неодмінно стану працівником патрульної поліції аби захищати наше місто від різних правопорушень», – поділилась своїми враженнями Катерина Данилевська.

Ірина Драйна, завідуюча бібліотекою-філією №4

"Народу нашого і велич, і краса"

Уже не один рік поспіль працівники бібліотеки-філії № 4 святкують 1 вересня разом із своїми юними читачами, які навчаються в школах мікрорайону. День знань завжди відрізняється яскравістю вражень і нових переживань, нових надій і несподіваних зустрічей.

Таку несподівану зустріч надали бібліотекарі школярам на першому уроці в СЗШ №8 у 8-Б та 8-В класах – «Народу нашого і велич, і краса». Літературна година присвячена 25-річчю Дня Незалежності України – найбільшого державного свята нашої країни.

На дітей чекала справжня феєрія, суміш поезії, музики та національної історії. Адже неординарний захід присвячений творам українських поетів-класиків, які було написано авторами у 25-річному віці неабияк захопив учнів. Вони познайомилися з життям і творчістю поетів, які оспівували історію нашої держави, віру українців, що наша дорога веде до злагоди, щастя, гармонії, до світла, добра, досконалості. Школярі читали вірші Т. Шевченка, І. Франка, Л. Костенко та інших поетів, представлених в мультимедійні презентації. Євгенія Коваленко прочитала власний вірш «Україна».Також була презентована книжкова виставка «Це моя Україна, це моя Батьківщина».

«Зараз наша держава переживає тяжкі часи і кожен намагається допомогти, внести свій вклад у майбутнє. Ми пам’ятаємо наших героїв, які боролися проти несправедливості, стояли на смерть за незалежність нашої держави. Ми серцем і душею з тими, хто й у ці дні боронить нашу свободу на сході України, пам’ятаємо тих, хто віддав своє життя задля нашого щасливого майбутнього.Давайте хвилиною мовчання вшануємо їхню пам'ять…», – завершила зустріч Надія Васильєва.

  Вітаємо всіх із початком вдалого підйому сходинками знань і бажаємо нових досягнень і перемог!

Ірина Драйна, завідуюча бібліотекою-філією №4

Поради батькам.

Підготувала матеріал завідуюча бібліотекою-філією №4        І. Драйна

23 серпня – День державного прапора України.

Державний прапор України – стяг із двох рівновеликих горизон­тальних смуг синього і жовтого кольорів.

Українські націо­нальні кольори – синій і жовтий. Їх символічне значення прекрасне. Це – знак води і світла. Здавен українська земля була краєм хліборобським, краєм хлібородним. Синє небо над золотою нивою – ось який пре­красний зміст нині вкладає у національні кольори кожен українець-патріот.

НАШ ПРАПОР

Небеса блакитні

Сяють з глибини,

А пшеничні й житні

Мерехтять лани.

Образ цей не зблідне,

Хоч минуть жнива.

Це знамено рідне –

Злото й синява.

Прапор наш, як літо,

В сонці майорить.

По долині – жито,

По горі – блакить.

Прапор наш – не битва,

Не рушничний дріб:

По горі – молитва,

По долині – хліб.

Дмитро Павличко

Цікаво знати

·                   Державний прапор України було за­тверджено Верховною Радою 28 січня 1992 р. Але на флагштоку Київміськради національ­ний прапор замайорів набагато раніше – 24 липня 1990 р. – під вигуки багатотисячної маніфестації киян: «Слава Україні!».

·                             Отже, наш прапор – синьо-жовтий. А можна сказати, що він жовто-синій? Ні, не можна. Бо за правилами геральдики (гербо­знавства) кольори «читаються» згори донизу.

Джерело:

Дванадцять місяців [Текст] : настільна книга-календар 2016 : [для дітей мол. та серед. шк. віку] / упоряд. І. Т. Бойко ; [худож.: О. Басса, А. Василенко, Л. Гончарова та ін.]. - Київ : Веселка, 2015. - 199 с. : іл.

З Днем Родини!!!

Українці завжди шанували сім’ю, найбільш цінними є родинні зв’язки. Від батька до сина, від бабусі до внучки, передаються духовні цінності досі. Саме сім’я є найбільшим багатством, тією основою, платформою, на якій будується все. Тож зичимо Вам любити і цінувати своїх батьків, прабатьків, дітей та внуків, сестер та братів. Бажаємо Вам відчувати любов і шану до кожного брата-українця, знати і вірити у те, що у Вас є завжди родинна підтримка, що українці – одна велика сім’я! 

Українські традиції та обряди.

7 липня ми відзначаємо свято Івана Купала. У давніх українців Купало був богом земних плодів, якому в жертву приносили хліб – головний плід землі. Свято Купало було одним з найяскравіших молодіжних свят. В основі всіх обрядів було вшанування Води і Сонця – богині Дани та бога світла Ора, союз яких дає життя всьому живому на землі. І тому цей день був насамперед святом кохання. Дівчата причаровували хлопців – пускаючи на воду вінки та спостерігаючи, до якого берега вони пристануть, туди й заміж піде. Хлопці ж стежили за ворожінням і виловлювали вінки своїх коханих. Також для закоханих вважалося гарною прикметою, якщо вони, перестрибуючи через купальське вогнище, не роз’єднували рук, а особливою святістю вважалася зустріч на світанку.

За церковним календарем 7 липня відзначають народження пророка, предтечі та хрестителя Господнього Іоанна, а також вшановують преподобного Антонія Димського, праведних отроків Якова та Івана Менюзьких, сім братів мучеників Орентія, Фарнакія, Ероса, Фірмова, Фірмина, Киріака і Лонгина.

Іменинниками 7 липня є: Іван, Петро, Яків і Логвин.

7 липня відзначаємо: День працівника природно-заповідної справи.

7 липня народились:

1886 – Іван Крип'якевич, український історик, автор ряду наукових досліджень про українську козацьку державність та діяльність Богдана Хмельницького, підручників з історії України. Інститут українознавства НАН України носить ім'я І.П.Крип'якевича.

1921 – Петро Яцик, канадський підприємець українського походження, меценат. Серед найголовніших проектів профінансованих П.Яциком –Український науковий інститут Гарвардського університету, Канадський інститут українських студій, «Енциклопедії українознавства», Міжнародний конкурс знавців української мови.

Події 7 липня: 1659 – козацькі загони на чолі з Іваном Виговським розбили московське військо під Конотопом.

1709 – шведський король Карл XII під час бойової вилазки під Полтавою отримав вогнестрільне поранення в ногу.

1881 – у «Журналі для дітей» (Рим) уперше надрукована казка «Піноккіо». У нас Піноккіо назвали Буратіно.

1923 – у Празі відкрито Український педагогічний інститут імені Драгоманова.

1940 – у Львові відкрито Літературно-меморіальний музей Івана Франка.

1941 – у ході Другої світової війни розпочалася оборона Києва.

1987 – у Чорнобилі розпочався судовий процес над трьома керівниками Чорнобильської АЕС, котрих звинуватили у вибуху на станції за рік перед тим.

1989 – в Сімферополі почалася видаватися газета кримськотатарською мовою.

2009 – поховали короля поп-музики Майкла Джексона.

Народний календар.

Український тлумачник на Четвер, 7 Липня, створений за прикметами нашого народу Четвер – день робочий, не рекомендується цього дня веселитись і забавлятись, оскільки того, хто порушить цю заборону, чекають неприємності у п'ятницю.

Народжені у четвер – люди мовчазні й роботящі.

Сьомий день – вдалий в усіх відношеннях, особливо для навчання та здоров'я, для купівлі майна. Народжені в цей день матимуть довге і цікаве життя, міцне здоров'я. Хто в цей день одружиться, матиме багато дітей – дівчаток, здібних до наук. У цей день місяця сни безпідставні, а якщо збуваються, то лише до полудня.

По народній та церковній традиції в цей день дітям давали такі імена: Іван, Глафіра, Антоній, Антіп, Яків.

КУПАЙЛА, ІВАНА КУПАЙЛА.

Давне язичеське свято краси, молодості й самоочищення. З ним пов'язані цікаві обрядодійства біля води, які влаштовувала молодь у ніч з 6 на 7 липня. Хлопці готували вогнище, а дівчата вбирали Марену – живу гілку. З настанням сутінків парубки підпалювали ватру, через яку попарно перестрибували. Натомість юнки топили Марену, яка символізувала русалку, і пускали на воду віночки, завбачуючи своє майбутнє подружнє життя. У цей день годилося обов'язково скупатися, а дітям, замість вогню, пострибати через кропиву. Всі, хто йшов до купайлівського дійства, намагалися не оглядатись, щоб не наздогнала відьма, котра обов'язково мала бути присутньою на святі. Для того щоб її впізнати, необхідно мати при собі попіл з купайлівського вогнища, загорнутий у ганчірочку. Тоді відьма неодмінно підійде і скаже: «Віддай мені те, що у тебе є». Крім того, якщо цей попіл закопати біля воріт, то жодна з відьом не доїтиме корів. У деяких регіонах на Купайла, дівчата робили з соломи ляльку, одягали її у жіночий одяг, вішали намисто на шию, а голову прикрашали стрічками, квітами й віночками (деінде голову виготовляли з глини, замість очей вставляли вуглини і рижували щоки). Натомість у супроводі дітей ходили з Мареною вулицями села, наспівуючи купальських пісень; зробивши обхід, йшли до річки чи ставу, роздягали ляльку і топили у воді. В інших селах закопували на леваді виготовлену з дерева ляльку, ставили поруч стіл, накривали його скатертиною, клали хліб з дрібком солі і, взявшись за руки, ходили довкола, наспівуючи пісень. По закінченні дійства Марену відносили до річки й топили, приспівуючи: Потонула Маренонька, потонула, наверх кісонька зринула... Дівчата й хлопці намагались облити одне одного водою, хоч купатися з Мареною не годилося — «бо вона накличе бурю». На Закарпатті жінки робили на Купайла віночки і відносили на могилки своїх дітей, що народилися неживими або ж нехрещеними померли. В цей день навіть не пускали корів у поле. Додійних тварин на цілу ніч і день підпускали малих телят, «щоб відьма не нашкодила». Зібраний на Купала подорожник вважався помічним од багатьох хвороб.

Зелене Купало в літо упало. До Івана Купала дітки просять дощу, а після Купала він сам йтиме. Люди вірили, якщо піти в ліс проти Купала, то можна побачити, як цвіте папороть. Коли ж зірвану квітку сховати за капелюх, то обов'язково пощастить знайти під землею золотий скарб.

Велика роса на Івана – буде врожай огірків та горіхів. Купальська ніч зоряна – вродять гриби. Дощовий день – на неврожай.