Український народний стрій

     Народний костюм, або стрій, є не просто одягом, що носиться на певній території. Це складова народної душі, великий пласт культурного й історичного надбання нашої країни. Він так само цінний, як традиції та мова. А чи відомо вам, що кожна зі складових костюма має свою, унікальну назву, яка для нас, сучасників, є трохи незвичною та навіть може видатися дивною. Спробуймо разом розібратися в цих барвистих речах та найменнях. 

Незшитий поясний одяг

Звичайно, що кожен регіон нашої країни має свій, унікальний народний стрій. Але є в усіх костюмах певні елементи, що мають однакове походження та призначення. Так відбувається і з поясним одягом. Із назви можна зрозуміти, що це одяг, який носиться на поясі, тобто це чоловічі штани та жіночі спідниці. І якщо зі штанами більш-менш усе зрозуміло, то от спідниці – це тема окрема. Вони є зшитими та незшитими. До незшитого жіночого поясного одягу належать плахти та запаски. Переважно запаски робили двох плахтовими, із двох окремих частин: широкої однотонної задньої, що носить назву «сіряк», та вужчої, затканої кольоровим малюнком,  передньої – попередниці. Переважно плахти та запаски були з домотканої вовняної тканини. 

Також по всій території України розповсюджені фартухи-запаски, що носили зі зшитим поясним одягом, тобто спідницею. Їх виробляли з домотканого полотна, прикрашали вишивкою, нашитими стрічками.

Юпка, свита, керсетка та

Звичайно, до верхнього плечового одягу, тобто одягу, що носили поверх сорочки, належить велике розмаїття речей з різними назвами. Розглянемо деякі з них.Ц

Юпка – це жіночий піджак, чи то халат. Юпки шилися із домотканого полотна, мали приталений крій, а донизу розширювалися, завдяки вшитим у нижню частину речі, від талії, клинами-«вусами». Юпки оздоблювали декоративною тасьмою по горловині, вилогах та манжетах рукавів.

Цікавим взірцем одягу, що мав крій без розрізу по лінії плечей, тобто кроївся у так звану перекидку полотна, є гуня. Гуня є одним з різновидів чоловічого верхнього одягу, який робили з довговорсистої тканини. Вона має прямий крій та переважно відложний комірець. Край комірця, вилоги й манжети оздоблювали вишивкою чи декоративними шнурами. Гуня не має ґудзиків, а носиться на запах, під пояс. На Закарпатті гуні взагалі суцільнокрійні, їх роблять з овечої чи козячої вовни. А защіпаються вони лишень навколо шиї гачком або зав’язуються тасьмою.

Найрізноманітнішими в жіночому одязі всіх регіонів нашої країни є керсетки. Їх носять поверх сорочки. Керсетка – це безрукавка, що має різну довжину, шиються з кольорової чи однотонної тканини, оздоблюється вишивкою, декоративними шнурами. Керсетки переважно приталені, із частково відрізною лінією талії, із клинами-«вусами», вшитими в нижню частину виробу, що розширюється. Деякі керсетки защіпалися на ґудзики.

Дуже велику популярність мали свити. Це верхній одяг, що шився із сукна. Переважно свити були без коміра чи з низенькою стійкою. Залежно від району носіння довжини свити була різною і коливалася від середини литки до середини стегна. Свита – верхній одяг, що однаково використовувався як жінками, так і чоловіками.

Головні убори.

Головні убори колись носилися і взимку, і в літку. Вони мали не тільки захисні функції, а також служили оберегом для людини. Чоловіки носили шапки, брилі, а жінки – хустки та шапки. Дівчата прикрашали себе вінками. До речі, дівочий вінок мав не тільки декоративне значення, він сигналізував оточенню, що перед ними вже не дитина, а майже доросла дівчина. Велике значення мав колір стрічок, що прикрашали вінок. Так, голубі стрічки носили лише дівчата-сироти.

Джерело:

Український народний стрій [Текст] : традиції // Куля. - 2020. - №10. – С. 12-13

 

«Вікіпедія» – енциклопедія з вільно поширюваним вмістом.

 15 січня у всьому світі святкується День онлайн-енциклопедії Вікіпедія (Wikipedia Day).

2001 року Джиммі Вейлз і Ларрі Сенгер запустили онлайн-енциклопедію. Назву Wikipedia придумав Ларрі Сенгер. Він поєднав слова wiki (від гавайського «швидкий») і pedia (від «енциклопедія»).

Перша стаття українською мовою була опублікована 30 січня 2004 року.

Джерело:

https://maximum.fm/15-sichnya-yake-sogodni-svyato-tradiciyi-zaboroni-i-prikmeti_n188638

Більше про традиції, свята прикмети на 15 січня читайте тут: https://tsn.ua/ukrayina/15-sichnya-2021-roku-yake-sogodni-svyato-prikmeti-ta-den-angela-1704922.html

 

 

 

Сьогодні українці святкують Щедрий вечір або свято Меланки.

Увечері 13 січня, напередодні Нового року за старим стилем, українці традиційно святкують Щедрий вечір (Щедру кутю) або свято Меланки. Таку назву у народній традиції – Меланки, Маланки, Миланки – свято отримало через те, що за юліанським календарем, яким послуговуються східні православні християни на 31 грудня припадає день святої Меланії Римлянині, яка жила у Римі у ІV-V ст.

Наслідуючи українську новорічну обрядовість, вечір з 13 на 14 січня називають Щедрим. До нього готують щедрий святковий новорічний стіл –  вдруге протягом зимових свят вариться кутя, але вже скоромна, а на столі мають переважати м’ясні страви (ковбаси, смажене м’ясо, печеня тощо). До багатого столу готують також млинці, пироги з сиром, м’ясом, вареники зі сметаною.

Головні святочні дійства Щедрого вечора це – щедрування, парубочі та дівочі «Маланки», «Коза». Щедрування – давній звичай традиційного народного українського новоріччя. Як тільки починає смеркати, групи щедрувальників (переважно молодь) здійснюють величальні новорічні обходи і поздоровлення, під час яких піснями славлять господарів, бажають їм здоров’я й достатку на весь рік, за що й отримують щедру нагороду.

Життєрадісні щедрівки і сьогодні користуються загальною любов’ю та шаною в Україні. Хто не знає приспіву: «Щедрий вечір, добрий вечір! Добрим людям на здоров’я!».

«Меланка» – традиційний новорічний обряд, який з часом трансформувався у громадську святкову забаву, такий собі своєрідний сільський карнавал із використанням масок, перевдяганнями, розігруванням кумедних сценок-інтермедій. За давньою традицією у парубочій «Меланці» роль головного обрядового персонажа грав хлопець, перевдягнений у жіночий народний костюм. Дівчата також ходять щедрувати з «Меланкою»: найгарнішу вбирають як «молоду», а на роль «молодого» перевдягають у чоловічий одяг іншу дівчину. Традиційні карнавальні образи «Маланки» це – Коза (звідси пішов обряд «водити Козу»), Ведмідь, Журавель, Бик, Кінь, а також Дід, Баба, Наречений та Наречена, Коваль, Сажотрус та ін. Щедрують, водять Козу, Меланку з музикою, танцями, пантомімою, обрядовими іграми з масками до півночі, оскільки наступав Новий Рік, а позаяк закінчувався Щедрий вечір.

 Джерело:

https://www.unian.ua/lite/holidays/13-sichnya-2021-yake-sogodni-svyato-prikmeti-ta-imeninniki-shcho-sogodni-ne-mozhna-robiti-11281379.html

 https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3169359-13-sicna-pamatni-dati.html

  

Як захопити дитину читанням

 

Шановні батьки, бабусі та дідусі!

Бажаєте, щоб ваша дитина всебічно розвивалася, пізнавала світ, відчувала духовну єдність з родиною, мала інтерес до життя, до книги – читайте! А ще краще – читайте разом!

Чим більше ви самі читаєте вдома, тим більшою є ймовірність того, що ваша дитина полюбить книгу і буде добре навчатися в школі.

Сподіваємося, що поради Олени Павлової – шеф-редакторки «Освітня. Медіа» та авторки  комік  с-кота Інжира – найкнижковішого кота України., стануть вам у нагоді 

Приємного читання та спілкування у колі сім’ї!

 Джерело: https://osvitoria.media/opinions/25-sposobiv-pidsadyty-ditej-na-knyzhky/