вівторок, 19 січня 2021 р.

Український народний стрій

     Народний костюм, або стрій, є не просто одягом, що носиться на певній території. Це складова народної душі, великий пласт культурного й історичного надбання нашої країни. Він так само цінний, як традиції та мова. А чи відомо вам, що кожна зі складових костюма має свою, унікальну назву, яка для нас, сучасників, є трохи незвичною та навіть може видатися дивною. Спробуймо разом розібратися в цих барвистих речах та найменнях. 

Незшитий поясний одяг

Звичайно, що кожен регіон нашої країни має свій, унікальний народний стрій. Але є в усіх костюмах певні елементи, що мають однакове походження та призначення. Так відбувається і з поясним одягом. Із назви можна зрозуміти, що це одяг, який носиться на поясі, тобто це чоловічі штани та жіночі спідниці. І якщо зі штанами більш-менш усе зрозуміло, то от спідниці – це тема окрема. Вони є зшитими та незшитими. До незшитого жіночого поясного одягу належать плахти та запаски. Переважно запаски робили двох плахтовими, із двох окремих частин: широкої однотонної задньої, що носить назву «сіряк», та вужчої, затканої кольоровим малюнком,  передньої – попередниці. Переважно плахти та запаски були з домотканої вовняної тканини. 

Також по всій території України розповсюджені фартухи-запаски, що носили зі зшитим поясним одягом, тобто спідницею. Їх виробляли з домотканого полотна, прикрашали вишивкою, нашитими стрічками.

Юпка, свита, керсетка та

Звичайно, до верхнього плечового одягу, тобто одягу, що носили поверх сорочки, належить велике розмаїття речей з різними назвами. Розглянемо деякі з них.Ц

Юпка – це жіночий піджак, чи то халат. Юпки шилися із домотканого полотна, мали приталений крій, а донизу розширювалися, завдяки вшитим у нижню частину речі, від талії, клинами-«вусами». Юпки оздоблювали декоративною тасьмою по горловині, вилогах та манжетах рукавів.

Цікавим взірцем одягу, що мав крій без розрізу по лінії плечей, тобто кроївся у так звану перекидку полотна, є гуня. Гуня є одним з різновидів чоловічого верхнього одягу, який робили з довговорсистої тканини. Вона має прямий крій та переважно відложний комірець. Край комірця, вилоги й манжети оздоблювали вишивкою чи декоративними шнурами. Гуня не має ґудзиків, а носиться на запах, під пояс. На Закарпатті гуні взагалі суцільнокрійні, їх роблять з овечої чи козячої вовни. А защіпаються вони лишень навколо шиї гачком або зав’язуються тасьмою.

Найрізноманітнішими в жіночому одязі всіх регіонів нашої країни є керсетки. Їх носять поверх сорочки. Керсетка – це безрукавка, що має різну довжину, шиються з кольорової чи однотонної тканини, оздоблюється вишивкою, декоративними шнурами. Керсетки переважно приталені, із частково відрізною лінією талії, із клинами-«вусами», вшитими в нижню частину виробу, що розширюється. Деякі керсетки защіпалися на ґудзики.

Дуже велику популярність мали свити. Це верхній одяг, що шився із сукна. Переважно свити були без коміра чи з низенькою стійкою. Залежно від району носіння довжини свити була різною і коливалася від середини литки до середини стегна. Свита – верхній одяг, що однаково використовувався як жінками, так і чоловіками.

Головні убори.

Головні убори колись носилися і взимку, і в літку. Вони мали не тільки захисні функції, а також служили оберегом для людини. Чоловіки носили шапки, брилі, а жінки – хустки та шапки. Дівчата прикрашали себе вінками. До речі, дівочий вінок мав не тільки декоративне значення, він сигналізував оточенню, що перед ними вже не дитина, а майже доросла дівчина. Велике значення мав колір стрічок, що прикрашали вінок. Так, голубі стрічки носили лише дівчата-сироти.

Джерело:

Український народний стрій [Текст] : традиції // Куля. - 2020. - №10. – С. 12-13

 

пʼятниця, 15 січня 2021 р.

«Вікіпедія» – енциклопедія з вільно поширюваним вмістом.


 15 січня у всьому світі святкується День онлайн-енциклопедії Вікіпедія (Wikipedia Day).

2001 року Джиммі Вейлз і Ларрі Сенгер запустили онлайн-енциклопедію. Назву Wikipedia придумав Ларрі Сенгер. Він поєднав слова wiki (від гавайського «швидкий») і pedia (від «енциклопедія»).

Перша стаття українською мовою була опублікована 30 січня 2004 року.

Джерело:

https://maximum.fm/15-sichnya-yake-sogodni-svyato-tradiciyi-zaboroni-i-prikmeti_n188638

Більше про традиції, свята прикмети на 15 січня читайте тут: https://tsn.ua/ukrayina/15-sichnya-2021-roku-yake-sogodni-svyato-prikmeti-ta-den-angela-1704922.html

 

 

 

середа, 13 січня 2021 р.

Сьогодні українці святкують Щедрий вечір або свято Меланки.


Увечері 13 січня, напередодні Нового року за старим стилем, українці традиційно святкують Щедрий вечір (Щедру кутю) або свято Меланки. Таку назву у народній традиції – Меланки, Маланки, Миланки – свято отримало через те, що за юліанським календарем, яким послуговуються східні православні християни на 31 грудня припадає день святої Меланії Римлянині, яка жила у Римі у ІV-V ст.

Наслідуючи українську новорічну обрядовість, вечір з 13 на 14 січня називають Щедрим. До нього готують щедрий святковий новорічний стіл вдруге протягом зимових свят вариться кутя, але вже скоромна, а на столі мають переважати м’ясні страви (ковбаси, смажене м’ясо, печеня тощо). До багатого столу готують також млинці, пироги з сиром, м’ясом, вареники зі сметаною.

Головні святочні дійства Щедрого вечора це – щедрування, парубочі та дівочі «Маланки», «Коза». Щедрування – давній звичай традиційного народного українського новоріччя. Як тільки починає смеркати, групи щедрувальників (переважно молодь) здійснюють величальні новорічні обходи і поздоровлення, під час яких піснями славлять господарів, бажають їм здоров’я й достатку на весь рік, за що й отримують щедру нагороду.

Життєрадісні щедрівки і сьогодні користуються загальною любов’ю та шаною в Україні. Хто не знає приспіву: «Щедрий вечір, добрий вечір! Добрим людям на здоров’я!».

«Меланка» – традиційний новорічний обряд, який з часом трансформувався у громадську святкову забаву, такий собі своєрідний сільський карнавал із використанням масок, перевдяганнями, розігруванням кумедних сценок-інтермедій. За давньою традицією у парубочій «Меланці» роль головного обрядового персонажа грав хлопець, перевдягнений у жіночий народний костюм. Дівчата також ходять щедрувати з «Меланкою»: найгарнішу вбирають як «молоду», а на роль «молодого» перевдягають у чоловічий одяг іншу дівчину. Традиційні карнавальні образи «Маланки» це – Коза (звідси пішов обряд «водити Козу»), Ведмідь, Журавель, Бик, Кінь, а також Дід, Баба, Наречений та Наречена, Коваль, Сажотрус та ін. Щедрують, водять Козу, Меланку з музикою, танцями, пантомімою, обрядовими іграми з масками до півночі, оскільки наступав Новий Рік, а позаяк закінчувався Щедрий вечір.

 Джерело:

https://www.unian.ua/lite/holidays/13-sichnya-2021-yake-sogodni-svyato-prikmeti-ta-imeninniki-shcho-sogodni-ne-mozhna-robiti-11281379.html

 https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3169359-13-sicna-pamatni-dati.html

  

вівторок, 12 січня 2021 р.

Як захопити дитину читанням


 

Шановні батьки, бабусі та дідусі!

Бажаєте, щоб ваша дитина всебічно розвивалася, пізнавала світ, відчувала духовну єдність з родиною, мала інтерес до життя, до книги – читайте! А ще краще – читайте разом!

Чим більше ви самі читаєте вдома, тим більшою є ймовірність того, що ваша дитина полюбить книгу і буде добре навчатися в школі.

Сподіваємося, що поради Олени Павлової – шеф-редакторки «Освітня. Медіа» та авторки  комік  с-кота Інжира – найкнижковішого кота України., стануть вам у нагоді 

Приємного читання та спілкування у колі сім’ї!

 Джерело: https://osvitoria.media/opinions/25-sposobiv-pidsadyty-ditej-na-knyzhky/