Книги легкою мовою у бібліотеці

 Бібліотека-філія №4 Хмельницької міської територіальної громади отримала у подарунок п’ять кольорових книжок легкою мовою для тих, хто має труднощі з читанням.

Видання надано у рамках проєкту «Інклюзивне літературно-художнє видання "Казки Закарпаття. Легка мова"», що реалізується ГО «Центр культурних ініціатив "Фортеця Унг"» за фінансової підтримки Українського культурного фонду.

Формат легкого читання буде корисний для людей, які мають труднощі з читанням та розумінням тексту. Це перші художні книги такого типу, адже подібної художньої літератури  в Україні досі не видавалося.

Мова – ДНК нації

 Ігровий квест «Мова – ДНК нації» провела працівниця бібліотеки-філії №4 для учнів 6-А класу СЗОШ №8. Безліч цікавих ігрових завдань мали виконати маленькі мовознавці, щоб пройти всю дорогу квесту.

Діти шукали в словах цифри та розв’язували приклади. Скакали на одній нозі читаючи скоромовку. Розшифровували чарівні малюнки та складали в словах переплутані місцями літери.

«Найбільше мені сподобалася вправа «Продам жирафа», – поділився враженнями Ілля. – Моя сусідка продавала страшного жирафа, а я вигадував оголошення, щоб продати смішного жирафа. Я написав, що мій жираф любить морозиво, у нього квадратна голова і тонкі ноги. Він працює клоуном і з ним завжди весело».

Вчимося бути толерантними

18 листопада працівниця бібліотеки-філії №4 провела для п’ятикласників СЗОШ №8 годину спілкування «Вчимося бути толерантними». Під час події діти міркували, чи добре було б, якби усі люди на Землі були схожими одне на одного. Дійшли висновку, що різноманіття все ж таки краще. Учасники визнали, що толерантність – це головна умова миру і злагоди. Для кращого закріплення бібліотекарка розповіла учням китайську притчу «Дружна сім’я».

«Було б дуже добре, якби на землі панували мир та любов, – поділилася своїми думками учасниця заходу Юля. – Якби всі жили так дружно як жителі села у притчі, то ніколи б не було воєн та сварок. Ми повинні вчитися так жити».

Також дітям дуже сподобалася проведена під час заходу гра «Пустіть мене в коло», у якій вони утворили коло, до якого не пускали одного з учасників, а він, застосовуючи усі можливості, повинен був пробратися до кола.

Потім бібліотекарка обговорила з учнями цю ситуацію і всі зрозуміли, що груба сила не завжди може допомогти, тому її застосовування не може бути доречним. Також неправильно виганяти когось «зі свого кола». Завжди потрібно обговорювати та аналізувати свої дії і прислухатися до інших думок.