Читаємо Сковороду

Читачі бібліотеки-філії №4 доєднуються до флешмобу "Читаємо Сковороду", який ініціювала Центральна публічна бібліотека ЦБС Хмельницької міської територіальної громади до 300-річчя від дня народження видатного українського філософа та байкаря Григорія Сковороди.

 

Українська – це мова єднання

 До Дня української писемності та мови бібліотекарки філії №4  10 листопада провели для учнів 8-Б класу СЗОШ №8 годину рідної мови «Знай і бережи свою рідну мову».

Обговорили на заході важливість мови для кожної людини та країни в цілому. Центральним завданням тематичної години стали вправи з антисуржику. Діти виправили понад 30 висловів з російськими кальками.

Розповідає учасниця заходу Дарина: «Під час заходу я помітила, що багато суржику складається з кількох слів. Правильний український варіант складається з одного слова. Наша мова дуже містка за значеннями, милозвучна, гармонійна. Ми повинні слідкувати за її чистотою та популяризувати її у світі».

Живи, вкраїнське слово, процвітай!

 До Дня української писемності та мови бібліотекарки філії №4  провели для учнів 7-А та 7-В класів СЗОШ №8 усний журнал «Бережімо рідну мову». Дві команди семикласників, обравши собі назви «Патріоти» та «Паляниця», змагалися за звання кращих знавців рідної мови.

Найбільш захопливою виявилася вправа «Мовна математика», під час якої діти виявляли у словах приховані цифри та здійснювали з ними математичні дії. Також весело пройшло завдання із зашифрованими у словах іменами.

Поділилась учасниця переможної команди «Паляниця» Ліза: «Українська мова – це індифікатор нації. Ми повинні не тільки говорити рідною мовою, ми повинні любити та збагачувати її. Стільки цікавих ігор ми сьогодні пограли під час заходу! Було весело, азартно. Я дізналася чимало нового».

Енциклопедія народного життя

 9 листопада у межах об'єднання «Барвінок» бібліотекарки філії №4 провели народознавчу годину «Народ скаже – як зав'яже». Юним барвінчатам запропонували поринути у світ народної мудрості. Прислів’я та приказки – один із найдавніших жанрів усної народної творчості. Це своєрідна енциклопедія народного життя.

Хлопчики й дівчатка із задоволенням та навперебій одне одному розповідали прислів’я, які знають, пояснювали їх значення і використання в побуті та навчанні. Цікавинкою заходу була мовна квітка: барвінчата мали скласти та прочитати прислів’я. 

Про те, як дбайливо бережуться всіма поколіннями приказки та прислів’я, як вони ніколи не старіють, виховують повагу до народу-творця, поповнюють словниковий запас, роблять мову яскравішою, виразнішою, розповіла бібліотекарка Вікторія Мітрофанова.

Підсумувала вчителька Олена Сорока: «Прислів’я та приказки невід’ємні від життя людини, як і мова. Вони свідчать про гострий розум народу, про його естетичні почуття, високу мораль, любов до рідної країни».