До Дня Конституції України бібліотекарки філії №4 підготували віртуальний правовий путівник «Конституція — твої права та обов’язки». За допомогою такого можна знайти покликання на офіційні документи нашої держави, а також роз’яснення деяких прав та свобод громадян.
Зазначає бібліотекарка Вікторія Мітрофанова: «Такий путівник буде цікавим для всіх, хто хоче дізнатися більше про свої права та обов’язки, гарантовані державою. Переглядайте. Знайомтеся».
Чудовий подарунок від подільської письменниці Марії Дем’янюк отримала 20 червня бібліотека-філія №4 — дві нові книжечки-розмальовки для дітей молодшого шкільного віку. Проте історії, написані у них, сподобаються і дорослим читачам.
«Арончикова скарбничка» — це збірка оповідок та казок, у якій у зрозумілій для дітей формі розповідається про єврейські свята, традиції та звичаї. На сторінках цієї збірки маленька Ханні ділиться враженнями від своєї улюбленої пори року — осені, під час якої відбуваються святкування багатьох єврейських свят. У іншій оповідці її брат Арончик рятує квіти, провчивши хвальковиті вази. Завершує збірку щемлива історія про незвичну дружбу хлопчика і ліванського дуба.
«Наші друзі з Ельфірії» — це збірочка казок, написана під впливом зустрічі письменниці з маленькими переселенцями з Маріуполя. Діти просили пані Марію розповісти їм про ельфів, тому вона придумала країну Ельфірію та її чарівних мешканців, які живуть поруч з нами. Маленькі нямнями мешкають у хмельницькій цукерні, що біля кінотеатру Шевченка. Їх можуть побачити тільки феї. Робота нямнямів — створювати чудовий настрій та гарний апетит у відвідувачів. Дівчатка-чеберятка невидимо сидять на гіллі дерев. Перехожі можуть побачити тільки їх листочки-сандалики, якими вони чеберяють, запрошуючи до танцю працьовитих бджілок. Солодким співом працьовиті малючки закликають сонечко, щоб фруктові дерева рясно родили соковиті плоди. Кожна казка цієї дивовижної збірки утверджує ідеали добра і справедливості.
Тепер відвідувачі бібліотеки-філії №4 можуть поринути у нові фантастичні світи нашої дивовижної казкарки Марії Дем’янюк.
13 червня у філії №4 пройшла бібліолікарня «Книжечки ми полікуєм, їм закладочки змайструєм». На неї завітали юні користувачі бібліотеки, щоб виготовити дуже необхідний атрибут читання — закладку. Всі знають, якщо в книжці є закладка, то вона виглядає охайною.
Для виготовлення книжкової закладки малечі знадобилися кольоровий папір, олівці, ножиці, лінійки, клей-олівець і вмілі рученята. Трохи фантазії — і все виходить чудово.
Як кожен обирає свою улюблену, точно, що особливу, книгу, так і кожен з діток зробив свою неповторну книжкову закладку. Вона відразу ж згодилася розміститися у книзі, яку задоволена дитина обрала для прочитання. «Закладка допоможе не тільки не забути, на якій сторінці закінчилася захоплива розповідь, але й стане прикрасою. Таку книгу й читати приємно», — підсумувала бібліотекарка.
.
"Виховуємо любов до книги з садочка" — таким девізом керуються працівниці бібліотеки-філії №4. 2 червня вони провели бібліотечні потішки «Діти люблять ігри та книжки» для вихованців дитячого садочка повного дня «LegoKids». Малюки переглянули підбірку картонних книжечок, впізнавали на їхніх сторінках звіряток, розгадували казки та загадки.
Бібліотекарка абонементу 1–4 класів Вікторія Мітрофанова прочитала малюкам казочку про Колобка. «Дуже важливо, щоб діти змалку усвідомлювали, що читати — це цікаво та весело, — впевнена бібліотекарка Вікторія. — У нашій бібліотеці є книжечки, які можуть гортати й малюки, тому що сторінки цих книжечок картонні, дитині важко пошкодити їх. Малюнки у таких книжках великі та яскраві. Діти дуже люблять переглядати їх, впізнають звіряток, деякі навіть називають назви казок. Малята дуже люблять приходити у бібліотеку, тому були раді, коли я відвідала їх».
А на закінчення свята для учасників прозвучала пісня «Україно, це ти» у виконанні Владислави Коновалюк. «Ми бажаємо вам мирних, веселих, радісних канікул. Добре відпочити, набратися сил і частенько приходити до нас в бібліотеку» — такими словами завершили захід бібліотекарки.
Зав. бібліотеки-філії #13 Панасюк Алла.
22 травня цьогоріч — 162-річчя від дня перепоховання Тараса Шевченка. Цього дня вкотре українці вшановують славетного поета.
Сьогодні малі та великі шанувальниці та шанувальники творчого таланту Кобзаря декламували його вірші в Хмельницькій обласній бібліотеці для дітей. «Поетичний меседж поколінь» — таку назву мали цьогорічні Шевченківські читання до дня перепоховання Тараса.
Скільки юних голосів читали твори Кобзаря! Ось які поезії вибрали діти — користувачі книгозбірні №4:
За чудові виступи дітей організатори конкурсу нагородили грамотами. Крім того, за активну участь грамотою була нагороджена і бібліотека-філія №4.
11 травня у бібліотеці-філії №4 до Дня Європи працівниці для відвідувачів книгозбірні влаштували огляд літератури з інформаційного куточка «ЄС на книжковій полиці».
Матеріали для заходу були надані бібліотеці у межах проєкту «Інформаційна підтримка ЄС — бібліотекам для дітей та юнацтва в Україні».
Також відвідувачам пропонували пройти онлайн-вікторину на Euroquiz.org.ua, який був створений задля реалізації названого проєкту і вміщує чимало корисних ігор для популяризації євроінтеграції та детальнішого вивчення культури і традицій країн Європи.
Травневе тепло вже нагадує, що літечко не за горами. Маленькі читачі починають тішитися радістю наближення канікул. Але травень ще й цінний тим, що у другий тиждень цього місяця в Україні святкують День матері.
Щоб підготувати мамам невеличкі сюрпризи, 6 травня у бібліотеці-філії №4 влаштували майстерку «Цьомки для мами». Діти вирізали й складали сердечки-цьомки, на яких розмістилися ангелики. Листівочки прикрашали штучними стразами, аплікаціями та писали побажання найкращим у світі мамам. А постійна учасниця майстерок Олександра Василишина оформила листівочку бабусі. «До мами я поїду аж літом, тому День матері я буду святкувати з бабусею, — ділиться дівчинка. — Я дуже люблю бабусю і хочу написати їй безліч ніжних слів, бо вона найкраща і найрідніша. Думаю, вона буде дуже рада отримати подарунок».
Розповіла про свій виріб й учасниця майстерки Єлизавета: «Я написала, що моя мама найсолодша. А ще я прикрасила ангела на листівочці сердечками й зірками. Я дуже люблю свою маму, мені приємно радувати її та дарувати подарунки».
3 травня для третьокласників СЗШ №8 відбулася виставка-презентація «Ляльковий дивосвіт». Бібліотекарки філії №4 розповіли дітям про народні іграшки. Героями заходу стали ляльки-мотанки, які люб’язно надала майстриня Тетяна Юркова.
Учасники дізналися про різницю між лялькою-мотанкою та звичайною лялькою, між обрядовою та ігровою ляльками. «Мені спочатку здалося моторошним, що лялька не має очей та рота, — розповідає учасниця заходу Оля. — Та коли береш лялечку до рук, вона дуже приємна і якась ніби рідна. Я б хотіла мати таку ляльку вдома».
Ділиться враженнями третьокласниця Дар’я: «Мені дуже подобаються ляльки з косами. Я бачила ляльки в хустинках, але ті, що з кісками, виглядають гарніше. Якби я робила ляльку-мотанку, то змайструвала б їй рожеве волосся і заплела б його у дві кіски. Я ще не бачила таких ляльок з двома кісками, тому у мене була б перша».
Війна триває, забираючи відважних, сміливих і незламних. Герої віддають свої життя, аби дати майбутнє Україні, аби захистити рідних, аби позбавити ворога можливості посягати на нашу волю й незалежність. З багатьма воїнами від початку повномасштабного вторгнення попрощалася Хмельницька громада. Щоденно думками й вчинками віддаємо шану їхньому подвигу.
27 квітня годину-спогад «Я хочу бачити весну» провели у бібліотеці-філії №4 Централізованої бібліотечної системи Хмельницької громади. На заході вшанували пам’ять Артема Задоянчука. Воїн став на захист України 25 лютого — у другий день повномасштабного вторгнення, записавшись у ряди добровольців.
Захисник народився у Хмельницькому, закінчив тут школу. Далі хлопцю довелося навчатися у росії, адже звідти родом його матір. Але у 2006 році він повернувся в рідну Україну, з того часу вирішив, що житиме тільки тут. У мирному житті працював, створив сім’ю, ростив сина… А ще Артем Задоянчук писав вірші, особисто робив аудіозаписи, на яких читав свою поезію. Римувати продовжив і тоді, коли уже був на фронті.
«Я хочу бачити весну» — це назва одного з віршів воїна. У ній він говорить, як сильно потрібна весна за ті почуття, котрі вона дарує. Її прихід зупинити неможливо, бо зараз вже дуже важко від болю й холодної зими:
Учасники заходу-вшанування переглянули презентацію про життя Артема Задоянчука. Родичі та знайомі воїна поділилися спогадами. Їм дуже болить та не вистачає його, проте вони розуміють, що не стати на захист своєї землі Артем би не зміг, бо був таким — вирізнявся навіть одним своїм поглядом. «Це людина, яка завжди не була схожою на інших. Не тільки тим, що писав вірші чи грав на гітарі. Він більшість того, що бачили ми, бачив по-іншому. Він бачив по-іншому природу, любов до країни. Його вірші хапають за душу, бо Артем інакше сприймав світ, насолоджувався ним, насичувався красою. А ще щиро любив Україну, був завжди патріотом», — кажуть друзі та рідні.
Усі, хто доєднався до події, змогли послухати унікальні особисті аудіозаписи поезій, зокрема й ті, що військовий створив, перебуваючи вже на фронті. «На передовій Артем здійснив свою мрію — написав той особливий вірш, який проймає аж до серця. Ним є “Чекай”. Його захисник присвятив коханій дружині Руслані. І саме цей вірш, особливий, омріяний, і став останнім…» — розповіли на бібліотечному заході.
У книгозбірні до заходу оформили фотовиставку, яка розповіла про Артема Задоянчука. На ній же розмістили й вірші воїна. Також у бібліотеці хвилиною мовчання вшанували всіх загиблих захисників України.
Матеріал взято звідси:
https://cbs.km.ua/index.php?dep=2&w=show_news&dep_up=3&dep_cur=19&news_id=3454
